Храм святого Івана Хрестителя, який розташовується в північно-східній частині площі Старий Ринок, є одним з найдавніших храмів Львова. Точна дата побудови святині невідома і досі є дискусійною серед дослідників історії давнього Львова. Серед можливих дат побудови фігурують такі роки – 1201, 1234, 1250, 1260, 1270 і 1370.
За однією з версій храм було зведено у 1201 році на честь народження Данила Галицького, а у 1230-их роках тут зупинялись монахи домініканського ордену.
Інша версія говорить, що храм було зведено для Констанції, дружини Лева Даниловича, яка була ревною католичкою і домоглась побудови католицької святині в місті. Після її смерті храм було передано вірменам-уніатам.
Третя версія заснування святині говорить, що вірмени збудували храм у 1370 році, який наприкінці ХІV століття перейшов до рук католиків. Якби там не було, але залишається фактом те, що дана святиня є однією з найдавніших споруд Львова.
У 1415 році костел було включено до парафії новоствореної латинської катедри. Проте з часом храм почав занепадати, адже практично залишився без прихожан, бо навіть нечисленні католики, що мешкали поруч, надавали перевагу костелу Марії Сніжної. В результаті наприкінці ХVІІІ століття костел практично перебував в стані забуття.
Фатальною для храму могла стати пожежа, яка у 1800 році суттєво понищила вже закритий на той момент костел. Храм доволі довго стояв в понищеному стані, аж поки у 1836 році не знайшлись кошти на його відновлення. Проте роботи було виконано вкрай непрофесійно, бо вже у 1855-1860 роках довелось проводити нові роботи щодо порятунку святині.
Чергову перебудову, яка по суті змінила обличчя храму, було проведено протягом 1886-1888 років за проектом Юліана Захаревича. В той час костел практично втратив будь-які давні риси, адже перебудову було виконано в псевдороманському стилі.
У 1986–1992 роках було проведено нові реставраційні роботи, які було здійснено за проектом інституту «Укрзахідпроектреставрація». Основною метою даної реставрації було надання споруді первісного вигляду, після чого про перебудову Захаревича тепер нагадує лише фасад.
З 1993 року в костелі розмістився музей пам’яток стародавнього Львова, який є одним з відділів Львівської картинної галереї. У 2009 році храм було освячено під титулом святого Івана Хрестителя. З того часу споруду ділять між собою церква і музей.
Одразу ж за костелом стоїть висока будівля колишнього монастиря служниць Христового Серця. Дану споруду було зведено у 1911 році за проектом Едмунда Жиховича. Після Другої світової війни обитель було закрито, а на початку 1950-их років в будівлі розмістилась лікарня Першого медичного об’єднання, тепер це Перша клінічна лікарня.
Поруч з храмом розташовується мурована під три дзвони дзвіниця. У 1939 році дзвони зникли, проте залишилось невідомо чи це німці постарались, чи вже радянська влада. Після чого понад 70 років дзвіниця стояла без основних своїх атрибутів, аж поки у 2010 році не було встановлено нові дзвони, які спеціально для храму Івана Хрестителя було виготовлено у Польщі на ливарні Кавінських.
Кут колишнього монастирського будинку прикрашає скульптура Ісуса Христа.
На жаль, в інтер’єрі храму нічого не збереглось з давніх часів, а основний простір заповнюють експозиції музею.
В середині костелу можна побачити кілька макетів, один з яких є власне макетом даного храму.