Францисканки Найсвятішого Сакраменту з’явилися у Львові восени 1873 року. Деякий час вони проводили служби у пристосованих приміщеннях, доки у 1876 році не отримали дозвіл від австрійської влади на будівництво великого монастиря. Проект храму Серця Ісуса і монастиря розробив відомий архітектор Юліан Захаревич. Він же слідкував за веденням робіт, які тривали дуже довго. Будівництво закінчили не раніше 1889 року.
Православний монастир Івана Златоуста
Храм і монастир збудовані у вигляді чотирикутника. В будівництві використали неороманський, неоготичний та рокадний стилі – еклектику, одним словом. Дах костьолу був вкритий етернітом, монастиря – черепицею. В дорогій мюнхенській майстерні виготовили розкішні вітражі. Хрестореброве склепіння храму та стіни розмалювали прекрасними розписами, в тому числі із рослинним та геометричним орнаментом. До храму прибудували дві великі бічні каплиці. На кошти родини Гжицьких вимостили мармурову підлогу.
Ділянка під монастир була куплена на вулиці Курковій (нині Лисенка, 43). В той час на ній розташовувались городи. Поряд із цією ділянкою стояло кілька будинків, які у 1888 році були куплені родиною Рачинських, для розташування у них монастиря кармеліток. Наступного року почалась перебудова монастиря, а у 1891 році закінчили будувати церкву. Але кармелітки тут пробули недовго, адже у 1897 році їхній монастир купили францисканки, але інші – ордену родини Марії. Отак і жили два монастиря францисканок стіна в стіну. Храм францисканок родини Марії – нині це греко-католицька церква Косми та Даміана, зведена у неготичному стилі за проектом Юзефа Каетана Яновського, аж до 1946 року, доки їх звідси не попросили совєти.
Архівні знімки монастиря
В радянський період у будівлях монастиря розмістили інфекційну лікарню №7, і вона пробула тут до 1990 року, хоча деякі приміщення лікарня залишила аж у 1999 році.
У 1990 році у лівому крилі монастиря розмістили служби УАПЦ (автокефальної церкви). Того ж року більшість приміщень монастиря зайняла Духовна семінарія, яку із 1993 року трансформували у богословську академію. З часом усі приміщення перейшли до УПЦ КП, а у костьолі освятили храм святого Івана Златоуста. Цьому святому присвятили і весь монастир, а у храм сусіднього монастиря (Лисенка, 45) вселили греко-католицьку церкву Косми та Даміана.
Комплекс тривалий час реставрувала Укрзахідпроектреставрація – спеціалістами цієї організації було відновлено унікальні вітражі.
Греко-католицька церква Косми та Даміана
Монастир має дуже складну будову й видається набагато древнішим, ніж є насправді. Розташований він на терасі схилу, тому його важко фотографувати, адже він з одного боку закритий зарослим схилом, а з іншого, через дорогу, розташована забудова вулиці Лисенка.
Написав я про монастир (а як виявилося два монастиря) дещо сумбурно. Але дійсно важко розібратись у всіх перипетіях різних напрямків францисканського ордена, кармелітського ордена та ін. Два монастиря францисканок півстоліття стояли на сусідніх ділянках однієї вулиці – й подумати тільки – це були різні монастирі.
Текст та фото Романа Маленкова
