Важко зрозуміти чим керувалися давньоруські християни коли призначали святих покровителів для тих чи інших речей. От наприклад покровителькою торгівлі, як і полів та худоби, призначили мученицю Параскеву П’ятницю (це одне й те саме, адже «параскева» у давньогрецькій це «п’ятниця», тому і називають храми Параскеви П’ятницькими). Чому? Я прочитав легенду про її життя – не побачив ніяких підстав, але не так вже це й важливо. Отже Параскева в давнину була покровителькою торгівлі, а храми на її честь ставили недалеко від ринків (торгів, торжищ), принаймні у Русі. Прикладом може служити храм Параскеви у Чернігові.
Церква Параскеви П’ятниці (1443, 1644, 1908 рр.)
У Львові П’ятницьку церкву теж звели недалеко від ринку, але то був ринок ще у Львові Данила та Лева – нині це площа Старий Ринок. Існують припущення що в 13-14 ст. ринок взагалі розміщувався поряд із церквою (там у забудові ніби простежуються його обриси). Після польського завоювання Львова центр міста пересунувся туди, де він зараз, церква Параскеви П’ятниці опинилася за межами міських мурів.
Перша церква була дерев’яною. Коли її збудували – невідомо, але відомо що у 1443 році на цьому місці вже стояв мурований храм. Він був зруйнований великою пожежею у 1623-му. А у 1644-му збудували теперішню церкву.
Фото 1908 р. Взято з сайту “Центр міської історії Центрально-Східної Європи”
Церква Параскеви поєднує в собі елементи готики та пізнього ренесансу. Це храм оборонного характеру, він має потужні мури із нетесаного каменю і залишки бійниць. У інтер’єрах збереглися розписи 18 століття виконані Лукою Долинським.
Дзвіниця храму Параскеви П’ятниці будувалася як оборонна башта, про це свідчить її масивність та товщина стін. Верх дзвіниці був шатровим і підкреслював її потужність. Але у 1908 році шатро змінили стрімкою банею з ліхтарем та наріжними невеличкими вежами.
На думку мистецтвознавців найціннішим елементом П’ятницької церкви є її іконостас. Ось що про нього мовить Вікіпедія:
Найбільша цінність церкви — шедевр львівських малярів і різьбарів середини XVI або першої половини XVII століття — п’ятирядний ренесансовий іконостас із доданим 1870 року шостим рядом (усього 70 ікон) та бароковими царськими вратами, завершеними Розп’яттям із фігурами по боках. Найпишніша частина іконостасу — портал із гарним архівольтом — іконою Христа-архиєрея, по обох боках ряд апостолів на позолочених із витисненим орнаментом дошках. На найвищому ряді фігури Святих православної церкви у прозорорізьблених медальйонових рамах. Найнижчий (доданий) ряд пензля Антонія Качмарського — фігури Святих Кирила і Мефодія, Ольги і Володимира, Івана Золотоустого і Святого Миколая. Цінні також ікони на вівтарях і завівтарні.
Церква Параскеви П’ятниці розташована за межами міського центру на вулиці Богдана Хмельницького. Нині цей район називають підзамчке. Але якщо ви хочете мати повне уявлення про історичний ансамбль Старого Львова, то її обов’язково варто відвідати.
Текст та фото (крім архівних) Романа Маленкова
