Білий Камінь. Успенський костел (1613 р.)

Білий Камінь – село в Золочівському районі на Львівщині. Населення становить 776 осіб, хоча по величезній цетральній площі легко побачити, що колись тут було місто зі значно більшою кількістю мешканців. Коли засновано поселення достеменно невідомо, проте відомо, що в 1493 році Білий Камінь отримав Магдебурзьке право. Свого часу ним володіли князі Вишневецькі, а згодом Радзивілли. Був тут і замок, який у 1611 році збудував князь Юрій Вишневецький. Є відомості, що саме в цьому замку народився Михайло Корибут Вишневецький – майбутній король Речі Посполитої (1669-1673). До наших днів замок не зберігся, хоча ще на початку ХХ століття можна було бачити його залишки. Проте до наших днів дожила інша пам”ятка – величний Успенський костел, який є практично ровесником вже неіснуючого замку, і був зведений у 1613 році на кошти того ж Юрія Вишневецького.

Ось що про костел говорять “Пам”ятники містобудування і архітектури Української РСР”:### УСПЕНСКИЙ КОСТЕЛ, 1613 г. том 3, стр.134
В 1737 г. капитально отремонтирован и получил декор в стиле барокко. В 1766 г. вновь восстановлен и расширен: к хору с севера пристроено помещение. Очевидно, в это же время подворье окружено кирпичной оградой с двумя угловыми колокольнями, воротами и часовней-входом. В 1910-х годах сооружение обновлено, интерьер украшен настенными росписями. Кирпичный, в плане крестовый, с пятигранной апсидой. Фасады расчленены пилястрами композитного ордера, углы боковых ветвей на поло* вину высоты отмечены бриллиантовым рустом, Здание завершает полный антаблемент. Главный, западный фасад завершен фигурным барочным фронтоном с упругими волютами. Расчлененные массы сооружения образуют строгую динамичную композицию, завершенную ажурной сигнатуркой. В интерьере внутреннее глубинно раскрытое пространство имеет боковые рукава-часовни. Здание перекрыто системой крестовых и полуциркульных сводов, апсида — сомкнутым сводом с распалубками, сходящимися в центре. Членению фасадов в интерьере отвечают пилястры тосканского ордера. В процессе реставрации 1977—1982 гг. (архит. У. С. Пихурко) разобрана пристройка, восстановлен декор, проведено благоустройство территории. Памятник приспособлен для филиала Львовской картинной галереи. Памятник вместе с ажурной арочной оградой принадлежит к ярким произведениям, в которых переплелись черты архитектуры ренессанса и барокко.

На сьогоднішній день костел стоїть пусткою, а тим часом дах по трохи руйнується, вікна теж вже не усюди є. Одним словом, пропадає як і багато споруд такого типу…

Автор тексту та фото Роман Бречко                            rbrechko