- Більче-Золоте
- Борщів
- Бурдяківці
- Верхняківці
- Висічка
- Гермаківка
- Глибочок
- Дзвинячка
- Дубівка
- Залісся
- Збручанське
- Королівка
- Кривче
- Кудринці
- Лосяч
- Мельниця-Подільська
- Монастирок
- Нивра
- Озеряни
- Окопи
- Пищатинці
- Сапогів
- Скала-Подільська
- Стрілківці
- Турильче
Замок у Кривче. Фото
Про замок у Кривче ось тут стаття Андрія Бондаренка. А тут лише фото Романа Маленкова.
Озеряни. Фотозвіт
Про Озерянита його неоготичний костьол Святої Анни, збудований у 1875 році Леоном Сапєгою, ми вже писали. Тут лише фото. Автор Роман Маленков.
Збручанське
Дорога сюди страшна. Але приїхати у Збручанське варто. По-перше, тут знаходиться найстаріший на Тернопільщині храм. А по-друге – на протилежному березі Збруча красуються мальовничі руїни Чорнокозинецького замку, які вже добре помітні при під’їзді до села з боку Іване-Пустого. Якщо все ж надумаєте їхати у Збручанське, то користуйтесь саме цією дорогою. Бо та, що веде з […]
Кудринецький замок
У деяких казкових, прекрасних місцях обов’язково має бути замок, як останній штрих генія на полотні природи.
Скала-над-Збручем. Частина 1.
Сучасна назва означеного в заголовку міста - Скала-Подільська.
Скала-Подільська. Костел XVIII ст.
Цей костел вдалося знайти не одразу. Костел, чи скоріше його залишки, знаходяться в протилежному кінці міста від костелу Вознесіння Пресвятої Діви Марії.
Окопи (Окопи Святої Трійці)
У 1672 році пав
Мельниця-Подільська
Перший візит до Мельниці-Подільської у 2010 році був незапланованим.
Залісся
Старі костели або їхні руїни збереглися практично в кожному селі Тернопілля, особливо на півдні області. Більшість з них доволі оригінальні, не схожі на інші. Кожний з них має свою ізюминку. Костел в Заліссі, що між Збручанським і Гермаківкою – не виключення. Крім маленьких розмірів він, передусім, відрізняється своєю стрункістю: за рахунок свого тонкого силуету він виглядає досить високим.
Гермаківка
Гермаківка – більше для любителів природи, ніж старовини. Відоме з 1641 року, село знамените, передусім, одним з найвідоміших дендропарків на Тернопіллі. Початок йому поклав ще за австрійських часів власник маєтку в Гермаківці граф Блюхер де Вальштадт. З різних кінців світу він завіз у подільське село більше 330 видів дерев і чагарників. На площі 56 га проростають представники з Сибіру, Африки, Індії.
Нивра
Нивра розташована в 3 кілометрах на північний схід від Гермаківки у бік Скали-Подільської на березі маленької однойменної річки, що поруч з селом впадає в Збруч. Перша згадка про поселення – 1498 рік. Село цікаве: тут є Михайлівська церква (1871), маленький водоспад, Ниврянське джерело питної води, невелика гідроелектростанція поблизу села. Але катаючись Тернопільщиною, я полюю конкретно на костели.
Сапогів
З дерев’яними храмами Тернопіллю не дуже повезло. Хоча їх тут і вистачає, та майже всі вони спаскуджені уродливими костюмами з блях. Справжніх дерев’яних подільських церков в області залишилося лише декілька: дві в Чорткові та по одній в Скориках, Козині, Сапогові і… здається все. Ось з одним з шедеврів подільського народного дерев’яного зодчества ми сьогодні і познайомимося. Але спочатку трохи про село.