- Андрушівський район
- Баранівський район
- Бердичівський район
- Брусилівський район
- Житомирський район
- Коростенський район
- Коростишівський район
- Любарський район
- Малинський район
- Новоград-Волинський район
- Овруцький район
- Олевський район
- Попільнянський район
- Пулинський район
- Радомишльський район
- Ружинський район
- Хорошівський район
- Черняхівський район
- Чуднівський район
Житомирська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа області становить 29,9 тисяч квадратних кілометрів, що складає 4,9% території України. За своїми розмірами область одна з найбільших на Україні і поступається лише перед Одеською, Дніпропетровською, Чернігівською та Харківською областями. Протяжність області із заходу на схід сягає 170 кілометрів, а віддаль з півночі на південь дорівнює 230 кілометрів.
Адміністративний центр – Житомир. Область має: 23 райони; 4 міста обласного підпорядкування: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський; 5 міст районного підпорядкування: Андрушівка, Коростень, Малин, Овруч, Радомишль; 45 селищ міського типу; 1631 сільський населений пункт. Населення області становить 1432,7 тис.; міське населення 806,3 тис. осіб (56,3%), сільське – 626,4 тис. осіб (43,7%).
У Житомирської області є культурно-архітектурні пам’ятки в Овручі, Житомирі, Новограді-Волинському, віднесених до періоду існування Київської Русі; пам’ятки садово-паркового мистецтва, музей фарфору в Баранівці, садиба і пейзажний парк у містечку Верхівня, де жив і працював видатний французький письменник Оноре де Бальзак, музей космонавтики ім. С.П. Корольова. Також відомо такий факт, що в місті Бердичеві у костьолі Св. Варвари вінчався відомий французький прозаїк Оноре де Бальзак з Евеліною Ганською.
Унікальним куточком мальовничої поліської природи є Поліський природний заповідник.
Корнин. Водяний млин
Корнин – селище в Житомирському районі, яке заснували у 1550 році. Воно пройшло довгий історичний шлях, але історико-культурних пам’яток тут збереглося небагато. Ми знайшли лише одну – водяний млин зведений у 1898 році. Історія Корнина дуже детально описана у Вікіпедії, почитайте, кому цікаво. Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
Кмитів. Маєток Сумовських та музей радянського мистецтва
Садиба Сумовських у Кмитові на Житомирщині нагадує мені такого собі кіборга. Як би і свої природні частини тіла є, але більшість – штучне надбання. Одягнута в цеглу та металочерепицю на відсотків 70-80, проте із збереженими ганками, башточкою та частиною другого поверху, вона все ще може приваблювати. Все ж не зовсім зрозуміло, як над пам’яткою місцевого […]
Кип’яче. Джерело та монастир
Джерело Кип’яче – джерело (купальня), розташоване в урочищі Кип’яче на правому березі р. Ірша в 5 км на південний захід від селища Чоповичі у Малинському районі Житомирської області. «Кип’яче» – так місцеві мешканці назвали джерело, що неподалік селища Чоповичі. Вважається, що колись вода у джерелі била з такою силою, що нагадувала кипіння. За легендою, у […]
Карабчиїв. Водяний млин та церква
В Ружинському районі велика кількість водяних млинів. Особливо на річці Раставиця. На відрізку дороги між Ружином та Верхівнею вони чи не в кожному селі. 15 кілометрів – чотири млина. У Карабчиєві теж є водяний млин, щоправда він покинутий і так заріс деревами і чагарями, що його неможливо нормально сфотографувати. Звели млин на початку 20 століття. […]
Кам’яний Брід. Дерев’яний костьол
Ми вже неодноразово зазначали, що найбільша кількість римо-католиків в Україні мешкає в межах Житомирської області. Ось і у селищі Кам’яний Брід, в Баранівському районі, із 2,5 тисяч мешканців, майже тисяча – римо-католики. В минулому тут було немало польських поселенців – чиншової шляхти та селян-колоністів, які і заснували село у 1862 році, відразу після відміни кріпацтва. […]
Іванківці. Маєток Журовських
Зовсім недалеко від Бердичева, буквально за кілька кілометрів, розташоване село Іванківці. Варто їхати у західному напрямку, повернути на Семенівку, перетнути залізничні колії, далі праворуч і прямо. Ви не пропустите маєток Журовських, а якщо пропустите – питайте школу. Палац Журовських. Місцевий поміщик Марцелій Журовський збудував маєток у 20 роки 19 століття. Чималий маєток, із класицистичним двоповерховим […]
Зороків. Церква святого Василя
Село Зороків розташоване на 20 км північніше Житомира, у Черняхівському районі. Нині (2020 р.) у селі мешкає близько 300 осіб. Засноване село було у 1631 році. У 1772 році в Зорокові, в народному (козацькому) стилі, була зведена дерев’яна церква святого Василя. У 1869 році до храму прибудували бічні приділи і дзвіницю, зробивши його схожим на […]
Дерганівка. Віадук та млин
Дерганівка – село дуже старе, засноване ще в Княжу Добу (імовірно у 1195 році). Нині тут мешкає близько 700 осіб, а у 1897 році, коли Дерганівка була передмістям Білилівки, тут мешкало 1702 особи. Дерганівка та Білилівка зараз складають одну сільську агломерацію – інколи досить складно зрозуміти, де закінчується одне село і починається інше. Церква Різдва […]
Горбулів. Храми та загін Соколовських
Село Горбулів розташоване на північному сході Черняхівського району, на межі із Радомишльським та Коростишівським. Якщо чесно – це село можна віднести до найцікавіших сіл Житомирщини, адже тут ціла купа об’єктів, які могли б бути туристичними: це прекрасна дерев’яна козацька церква, костьол 19 століття, залишки древлянського городища, три гранітні кар’єри, пам’ятник козакам повстанського загону Соколовських, іще […]
Голуб’ятин
Село Голуб’ятин було засноване у 1720 році. Нині в селі мешкає близько 600 осіб. В книзі Похилевича воно згадується як “деревня”, приписана до Бистрицького маєтку графині Челіщевої. Емілія Челіщева, уроджена Потоцька, вийшла заміж, спочатку за Калиновського, потім за графа Челіщева. Пережила обох і володіла значними маєтностями у Волинській губернії. Був у неї маєток і у […]
Голубівка
Село Голубівка було засноване орієнтовно у 1605 році козаком, а може шляхтичем, на прізвище Голуб. Землі ці, він отримав на службі у князів Корецьких – власників навколишніх земель. У 19 столітті Голубівкою володіли поміщики грецького походження – Мазаракі. Про представників цього ж роду ми вже писали у статтях про Краснопіль і Райгородок. Голубівка лежить на […]
Головине. Родовище лабрадориту
В Головинському кар’єрі ми бували кілька раз, під час своїх екскурсій – бачили і процес видобутку каменю, і процес його розпилювання. Бачили старі кар’єри, вже давно затоплені… У Головиному майже всі знають, що саме в тут добули брилу лабрадориту, з якої виготовили таблицю “Ленин” на мавзолеї в Москві. Кам’яний мавзолей більшовицького вождя завершили у 1930 […]
Гамарня. Садиба Миклухо-Маклаїв
Був собі козак Охрім Макуха. Бойовий і розумний він дослужився до звання курінного отамана Запорізької Січі. Мав трьох синів, з яких і пішов козацький рід Макух. Один із його праправнуків – Степан, відзначився у взятті Очакова – російській загарбницькій битві, яка відбулася у 1788 році – він першим тоді піднявся на стіну, й встановив на […]
Ворсівка. Список козацьких імен сотні
На наших сторінках Іван Биков вже писав про Ворсівку на наших сторінках, але ми потім там ще раз побували і… У селі Ворсівка, це Малинський район Житомирщини, знайшли неймовірну штуку – гранітну плиту із списком козаків Ворсівської сотні 1649 року. Це козаки Хмельницького. Зачаровує розмаїття українських імен: Аврам, Васил, Лаврін, Овсій, Матвій, Кррес, Яско, Васко, […]
Хорошів. Музей коштовного каміння
Якщо ви хочете побачити найбільший дорогоцінний камінь, який коли небудь оцінювався на території України, а крім нього ще купу дорогізного та цікавезного каміння – вам потрібно їхати в Хорошів, колишній Володарськ-Волинський. Тут розташовано Музей коштовного і декоративного каміння, який підпорядковується Міністерству фінансів – об’єкт, який є туристичною зіркою, чи то туристичним магнітом України. Музей було […]