- Андрушівський район
- Баранівський район
- Бердичівський район
- Брусилівський район
- Житомирський район
- Коростенський район
- Коростишівський район
- Любарський район
- Малинський район
- Новоград-Волинський район
- Овруцький район
- Олевський район
- Попільнянський район
- Пулинський район
- Радомишльський район
- Ружинський район
- Хорошівський район
- Черняхівський район
- Чуднівський район
Житомирська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа області становить 29,9 тисяч квадратних кілометрів, що складає 4,9% території України. За своїми розмірами область одна з найбільших на Україні і поступається лише перед Одеською, Дніпропетровською, Чернігівською та Харківською областями. Протяжність області із заходу на схід сягає 170 кілометрів, а віддаль з півночі на південь дорівнює 230 кілометрів.
Адміністративний центр – Житомир. Область має: 23 райони; 4 міста обласного підпорядкування: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський; 5 міст районного підпорядкування: Андрушівка, Коростень, Малин, Овруч, Радомишль; 45 селищ міського типу; 1631 сільський населений пункт. Населення області становить 1432,7 тис.; міське населення 806,3 тис. осіб (56,3%), сільське – 626,4 тис. осіб (43,7%).
У Житомирської області є культурно-архітектурні пам’ятки в Овручі, Житомирі, Новограді-Волинському, віднесених до періоду існування Київської Русі; пам’ятки садово-паркового мистецтва, музей фарфору в Баранівці, садиба і пейзажний парк у містечку Верхівня, де жив і працював видатний французький письменник Оноре де Бальзак, музей космонавтики ім. С.П. Корольова. Також відомо такий факт, що в місті Бердичеві у костьолі Св. Варвари вінчався відомий французький прозаїк Оноре де Бальзак з Евеліною Ганською.
Унікальним куточком мальовничої поліської природи є Поліський природний заповідник.

Українка (Пинязевичі)
Нині це село має не дуже оригінальну назву Українка, а до 1960 року воно називалося Пинязевичі. У XV ст. на місці, де пізніше засноване село Пинязевичі, як на ймовірному шляху вторгнення турецько-татарських орд, будуються засіки, службу на яких несли «пеняжні» люди, тобто ті, хто отримував грошову винагороду з королівської казни — пеньондзи. Їхнім завданням було […]
Тригір’я. Спасо-Преображенський монастир
Свято-Преображенський Тригірський чоловічий монастир УПЦ (Московського патріархату) — розташований в с. Тригір’я Житомирського району, Житомирської області. Монастир розташований на скелястому березі річки Тетерів. Час заснування його різні джерела вказують різний. Синодик обителі стверджує, що він був заснований у 1583 р. князем Володимиром Житомирським. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich вказує, що у 1598 […]
Строків. Водяний млин
Головною пам’яткою Строкова є водяний млин. Ми вже розміщували його фото на нашому сайті, але хочемо ще. Припускають, що Строків було засновано ще у Княжу Добу. Назву виводять від покарання – “строку”, тут ніби була княжа в’язниця, і сюди відсилали відбувати строки. Хто зна, чи правдиве таке пояснення назви, але все ж воно існує. Нині […]
Старі Вороб’ї
Ми вже писали про село Будо-Вороб’ї та його церкву. За 10 км від нього є село Рудня-Вороб’ївська, за 7 – Нові Вороб’ї, за 5 – Старі Вороб’ї, а за 20- Вороб’ївщина. А ще в Україні є мінімум 4 села із назвою Воробіївка – якщо ви думаєте, що усе це від якоїсь російської кальки – то […]
Старий Солотвин
Після того, як Сергій Михалок (екс-Ляпіс) та його “Brutto” зняли кліп на пісну “12 обезьян” в рибальському будиночку на острові в селі Старий Солотвин – дана локація стала неймовірно популярною. А може вона й раніше була популярною – дізнався ж про нього Ляпіс. А от я не знав… Нині сюди відбувається справжнє селфі-паломництво, особливо в […]
Ставки. Маєток Дуніна-Вонсовича
Село Ставки із 1924 по 2016 роки називалося Леніно. Мені дивно – як 15 років незалежності трималася за селом така бридка назва? Як називали себе мешканці села – леніняни? Невже їм було зовсім все рівно? Історія Ставків (Вікіпедія). Перші писемні згадки про село відносяться до 1415 року, коли частина села Ставки була включена в список […]
Семенівка
Село Семенівка лежить поряд із Бердичевом, при дорозі на захід, на Вчорайше. Живе тут близько тисячі осіб. Ми заскочили у село випадково – шановний Ігор Довбиш повідомив, що у селі є панська садиба. До садиби ми на жаль не доїхали – почався сильний дощ, але сфотографували земську школу. Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
Рижани
Якось ми їхали із Коростеня у Хорошів, який тоді ще іменувався Володарськом-Волинським, навпростець – за Старим Бобриком повернули праворуч, і потрапили у село Рижани. Міст через Іршу тут був розібраний – от же ж холєра, чому ж ніякого попереджувального знаку не було. Аж тут нас обігнав жигуль, і десь пірнув униз, ліворуч під розібраний міст. […]
Піски. Церква, садиба та хмелесушарка
Село Піски відоме із 1587 року. Нині тут мешкає близько 1400 осіб. В селі є три об’єкти, які можна вважати пам’ятками, але жоден із них до оіфційного реєстру пам’яток не включено. Церква святого Георгія збудована у 1913-1914 рр. Садибний будинок поміщиків Капелістів. 19 ст. Хмелесушарка. Період побудови з’ясувати не вдалося. Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
Паволоч. Полкове місто та штетл
Село Паволоч, в якому живе близько 14 сотень осіб, лежить осторонь великих доріг, у глухому закутку Попільнянського району. І, напевне немає більше в Україні подібного села, яке колись було значним містом, центром великого полку, знаним центром хасидизму і взагалі єврейського життя. Мені навіть важко пояснити процеси, які перетворили таке місто у село. Звичайно, подібні речі […]
Овруч
Скажу банальну, але необхідну фразу – Овруч – одне із найстаріших міст України. Перша письмова згадка про місто із назвою Вручий – центр древлянського племені – датується 946 роком, хоча заснували його точно раніше. Не так вже й багато в Україні міст, які існували до хрещення Русі. Згідно із Іпатіївським літописом, у Овручі загинув князь […]
Новий Завод. Дерев’яний костьол
Новий Завод – здавалося б куди вже більш радянська назва. Але ні, до радянського буття назва немає жодного стосунку, адже заснували село польські поселенці у 1823 році, й відразу дали цю назву, і звучить друге слово зовсім не так, як ми усі подумали – наголос падає на “о” – ЗавОд, і перекладається це слова із […]
Малин
Якось складалося враження, що у Малині дивитись нічого. Це враження підсилювали його мешканці – нічого дивтись казали, звичайний райцентр, хіба що пам’ятник підпільникам та Міклусі-Маклаю. От я так теж довго думав, але в n-й раз помилився – така вона вже наша ненька Україна, мало розповідає про собі, і про свої міста. Перше, що ми оцінили […]
Лука
Село Лука розташоване за 17 км від Житомира. Нині тут мешкає близько 1200 осіб. Перша документальна згадка про село датується 1601 роком. Назву пов’язують, чи то з першим поселенцем, якого звали Лука, чи то із численними навколишніми луками. Із кінця 19 століття селом володів поміщик Казимир Добровольський, і саме із ним пов’язані основні пам’ятки Луки: […]
Лісівщина. Ільменітові кар’єри
Село Лісівщина дуже старе. Припускають, що у 13 столітті воно вже існувало, хоча перша документальна згадка про нього датується 1501 роком. Зважаючи на великі навколишні ліси, а це полювання та деревина, магнати завжди були не проти заволодіти селом. Тому власники часто змінювались. Наприкінці 19 століття в Лісівщині мешкало 640 осіб, нині мешкає близько 700. Поряд […]