Городок

Узагальнений діалог при пиві з поляком (рівень IQ вище середнього) про Городок (Львівська область))):

– Треба повернути стару назву!!! (Trzeba powrócić stara nazwe)

– Яку?

– Городок-Ягелонський (Gródek-Jagiełłoński)

– ??? ЕЕЕ…  Чекай… Перша згадка про Городок коли?

– Не пам’ятаю, десь за часів короля Ягайла (Nie pamiętam, gdzieś pewnie za czasów króla Władysława II Jagiełły)

– Початок тринадцятого століття (1213 рік) «Літопис Руський». Так? (показуєш згадки-посилання-літературу)

– Так. (Tak)

– В літописі назва поселення «Городок», так?

– Так. (Tak)

– Коли Ягайло став королем Польщі?

– 1386

– Браво!!! Різниця в 150 років між «Городок» та Ягайлом, так?

– Так (Tak)

– То яка ІСТОРИЧНА назва?

– Gródek Jagiełłoński

І так по колу.


Але повернемося від «пивних дискусій» до самого міста.

Перша згадка про Городок датується 1213 роком у зв’язку з відбиттям польсько-угорського нападу на Галицьке князівство. На жаль, про часи короля Данила в Городку нагадує тільки пагорб з міським парком на берегах Верещиці (Грабового озера), де колись був «дитинець» та Спасо-Преображенський монастир (умовно).

Історія Спасо-Преображенського Студитського монастиря і давня і нова. Археологічні дослідження свідчать про існування на цьому місці церкви “що сягала своїм походженням ще часів панування руських князів”. На початку XV століття з метою окатоличення місцевого населення король Ягайло ІІ Владислава передає церкву ордену францисканців котрі розбудовують тут свій монастир. Подібна практика перебудови православних руських храмів в римо-католицькі була досить частою. Досить згадати, як було розібрано замковий храм в Перемишлі, а каміння, перед побудовою з нього костелу, спеціально возили до Сяну щоби змити «гріхи схизматиків».

Існує версія-легенда, що в стінах цього монастиря було поховано серце короля Ягайла який помер в 1434 році саме в Городку.

За свою довгу історію монастир встиг побувати і казармою (австрійською та радянською), і в’язницею, і складом. В 1994 році монастир передають у власність монахам-студитам, котрі відновлюють його у давньоруському.

Як і в кожному порядному галицькому місті в центрі Городка знаходиться Площа Ринок (зараз носить назву Майдан Гайдамаків). За часів «совка» через неї проклали по діагоналі дорогу, тож вигляд має досить дивний.

Домінантами Площі Ринок є римо-католицький Собор Воздвиження Чесного Хреста (зі сходу) та ратуша в стилі класицизму (з заходу). На південь, між Площею Ринок та давньоруським «дитинцем», розташована церква Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Перша згадка про римо-католицький храм (дерев’яний) датується 1372 роком. Значні кошти на побудову мурованого собору надає все той же король Ягайло. В 1616 костел відбудовую майже з нуля після сильної пожежі, котра знищує цілий Городок. Після цього його ще кілька разів добудовують та перебудовують. Так бічні каплиці у XVIII столітті, можливо, проектував знаменитий Бернард Меретин. На одній з каплиць можна побачити три герби. По середині – білий польський коронований орел з корибутом на грудях Михайла Корибута-Вишнивецького короля Польщі та Великого князя Литовського (1669-1673). По праву сторону – Юноша Ізабелли Гумєцької  старостини Городоцької (середина 18 ст.), а по ліву – Трах Яна Ґнінського старости Городоцького (1668-1681).

Церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці звели на місці раніше дерев’яної в 1633 році. Зовні вона виглядає, як оборонна, хоча потужними контрфорси прибудовані були тільки в 1869 році. Тоді ж дерев’яні куполи було замінено на муровані.

На захід від Грабового озера знаходиться ще одна церква – Святого Миколая. Інформації про неї не багато. Збудована вже після 1991 року на місці зруйнованого під час Другої Світової Війни середньовічного храму. Принаймні, вцілілу дзвіницю датують 16-м століттям. Поговорюють, що в 1655 році в Миколаївській церкві було відслужили подячну Службу Божу після перемоги козаків Хмельницького над коронним військом в Городоцькій битві.

Ще однією цікавинкою Городка є трибанна дерев’яна церква (1755 рік) Івана Хрестителя на захід від центру міста. І, О ДИВО, не одіта в традиційний галицький пластик… Біля – церкви мурована дзвіниця (1863 рік), яка є одним з символів Міста-Городка.