Колись ще в шкільні роки я збирав марки. І був в мене цілий великий альбом, присвячений відомим особистостям, а марки випускали з нагоди ювілейних дат, або на вшанування пам’яті. Добре пам’ятаю, що серед них була й марка з Вавиловим Миколою Івановичем. Як це було розповсюджено в радянські часи, людина, що мала в родичах “буржуїв”, але залишилась в СРСР, працювала на нього, стала академіком, видатним вченим із світовим ім’ям в галузі ботаніки та генетики, в 1940 році за доносом, була заарештована, а в 1943 році померла в застінках НКВС від абсолютного виснаження організму.
Чому ж я згадав про Миколу Івановича в зв’язку з Литвинівкою Валківського району ?
В 1930-1933 роках, в ті часи, коли Вавилов очолював Генетичну лабораторію Академії Наук СРСР Москві, у селі Литвинівка під керівництвом вченого був заснований однойменний дендропарк. Вірніше, не зовсім заснований, а скоріш впорядкований на базі ще старого дореволюційного поміщицького парку. Поміщик був та захоплювався всілякими диковинними рослинами з-за кордону. І якщо для нього це було хобі, то Вавилов поставив все на наукові рейки із спорудженням в дендропарку дослідної станції.
В довоєнний період у парку налічувалось до 800 видів екзотичних рослин, багато з яких під час війни загинули. А далі генетика взагалі деякий час вважалась псевдонаукою.
Лише 1984 р. дендропарк було оголошено пам’ятником садово-паркового мистецтва, на сьогодні тут ростуть хай не 800, але близько 200 видів дерев-екзотів, в основному північноамериканського та далекосхідного походження. Парк носить ім’я академіка М І.Вавилова.
В сусідній Яблунівці збереглась поміщицька конюшня. Проте в нинішньому її фунціональному призначенні про це ніхто й не здогодається. Зараз (і вже давно) це житловий будинок, з надбудованим в радянські часи другим поверхом.
Текст Ігоря Дорожка, фото Максима Назаренка.
