За 20 кілометрів від Здолбунова лежить селище Мізоч. В минулому це було місто, відоме із 1322 року. Тривалий час ним володіли князі Острозькі, потім магнати Дуніни-Карвіцькі, з якими пов’язаний певний розквіт Мізоча, зокрема отримання ним магдебурзького права.
Ще у 18 столітті існувало два Мізоча – Великий і Малий. Нині Малий Мізоч – село Мізочок, а Великий – селище Мізоч.
У 19 столітті Дуніни-Карвіцькі розбили у Мізочі великий парк, в якому збудували садибу. Від садиби нині залишилися лише руїни оранжереї, а парк існує, але і сліду не залишилося від минулої величі.
Головною пам’яткою Мізоча є костьол Яна Непомуцена. Ось що про нього пише сайт Здолбунівської районної газети “Нове життя”:
В центрі Мізочі стоїть збудований в ампіровому стилі католицький костел Святого Яна Непомуцена, в основному споруджений в 1795 році за кошт генерала Кшиштофа Дунін-Карвіцького і закінчений його сином Казиміром після 1830 року. Спочатку це була святиня-філія парафії Острога, парафія ж у Мізочі утворилася лише у 1920 році. Згідно з планом, це є будова у вигляді прямокутника, безбаштова, з чотиристороннім презбітеріумом і двома низькими закристіями. Фасад, розширений двома бічними доповненнями, випереджає шестиколонний портик із фронтоном. По боках портика півокруглі ніші, де розміщуються скульптури святих. На бічних вівтарях дві великі картини невідомого пензля, які представляють муки святого Вавжинця (Лавріна), копія портрета фундатора в генеральському мундирі, написаного італійським художником Бацяреллі. Після 1945 року всередині костел був переділений на дві частини балками, внизу містилася бібліотека, зверху ж костелу був кінотеатр. Ось вже декілька літ здевастований костел перебуває в ремонті, але роботи просуваються дуже повільно. Внутрішня забудова в попередньому стилі не збереглася. В підземеллях костелу Мізочі поховано було представників роду Дунін-Карвіцьких, а також княжну Ядвігу Любомирську з близького Дереваня.
Поряд із костьолом стоїть будинок ксьондза.
Фото Романа Маленкова.
