Фортеця Сіврікайя міста Ортахісар Ortahisar – сестра фортеці Учхісара. Такий же мурашник з оголеними через обвали внутрішніми скельними приміщеннями. У ній ніби-то нараховують 10 поверхів, хоча воно всередині все так перехрещується, що навряд чи хтось міг сказати: «Зайдеш до мене на пиво на сьомий». А от висота близько 90 метрів якраз і відповідає десятиповерховому будинку.
Скелю перші почали юзати римляни, а може ще раніше хети. Теперішню її назву, тобто Середня фортеця, дали сельджуки. Ортахісар (орта – середина, середній) лежить посередині – між Центральною (Башхісар-Ургюп) і Крайньою (Учхісар) фортецями.
З неї видно ще одну скелю, яка теж є фортецею Isaac Castle. Ісхак-паша очолював османів при захопленні ними цих земель у XV столітті. Є легенда, що у його часи фортеця Ісхак-паші з’єднувалася тунелем з фортецею Ортахісара.
Крім фортець-мурашників у місті є безліч мечетей, старих жилих і закинутих будинків. Під фортецею закинутий цілий район з будинків збудованих, напевно, ще греками. Тут до обміну населенням проживала значна грецька громада.
Можливо в цьому скельному будинкові народилася свята рівноапостольна Ніно. Хоча є згадка якогось невідомого міста Kolastra.
Чомусь мені згадалася легенда про Вавилон і його вежу. Десь саме так в моїй уяві все й виглядало, як на фото панорами Ортахісару.
Мандроманіячив, текст писав і фотографував Сергій Щербій
