Відразу скажу, що про битву під Сарикамишем, яка відбулася у грудні 1914 – січні 1915 рр., під час якої російські війська (а може страшні морози) розгромили по літньому вдягнену османську армію младотурка Енвера-паші, я розписувати не буду. Так, 60 тисяч турків загинуло (проти 30 тисяч росіян), значна частина вояків обох армій втратила кінцівки, через обмороження, так, на кілька років Росія закріпила за собою цю територію, але особливого історичного значення ця страшна битва ні для кого не мала, хіба що крім безталанних вірмен, яких потім винищили і депортували… Про цю битву написано дуже багато, тому не буду повторюватись, особливо, зважаючи на те, що турки її подають, ледь не як власну перемогу, ну а росіяни… та кого взагалі цікавить їхня думка.
Майже усю свою історію Сарикамиш був невеликим містечком, яке разом із навколишньою місцевістю, постійно змінювало власників (читайте про Ерзурум), доки не прийшли османи. Та і при османах, у 19-20 століттях, сюди тричі приходили москалі. Вони й змінили обличчя Сарикамишу, перетворивши його на військове поселення.
У 1878 році, в ході чергової російсько-турецької війни, Сарикамиш, разом із Карською областю, був приєднаний до Російської імперії і повернувся до османів аж у 1917-му. 40 років тут було російське військове поселення, від якого залишився величезний комплекс казарм. Нині ці казарми турецькі – тут військове містечко, яке фотографувати заборонено навіть ззовні, а на територію не пускають. Щоправда, більшість території міста, за межами військової частини, відкрита. Тут можна побачити колишню російську церкву, зведену в стилі модерн, й перетворену на мечеть, величезні й дуже цікаві військові склади та будинок Катерини. Чомусь турки шанують Катерину – в Карсі є готель з такою назвою, а отут… Взагалі то, дерев’яний палацик на пагорбі був зведений для імператора Миколи ІІ, який відвідував Сарикамиш – приїздив залізницею, яку звели між Карсом та Ерзурумом. Там ще й флігель є. Нині будівлі стоять покинутими, без вікон і дверей, але народу їх відвідує чимало.
В останні роки Сарикамиш перетворюють на гірськолижний курорт. Тут масово будують витяги та готелі, облаштовують лижні спуски. Туркам подобається сусідство із військовими, хоча мені Сарикамиш здався дуже незатишним.
Текст та фото Романа Маленкова.
