Місто, а нині село Язловець, що на Тернопільщині, вражає величезною кількістю унікальних давніх пам’яток. Она із них – місцевий християнський цвинтар з великою кількістю скульптур та неоготичною капличкою-мавзолеєм баронів Блажовських (1860 р.), – колишніх дідичів містечка.
Фасад споруди прикрашає фамільний герб «Сас». По бічних стінах теж бачимо ряди гербових щитів, але це т.з. «псевдогаральдика». Ніякого сенсового навантаження вони не несуть, а встановлені просто як елемент декору.
Колись тут був вірменський цвинтар. Про останнє нагадує великий вірменський надгробок (здається, XVII ст.) встановлений посеред каплички.
Цвинтар – «змішаний». Тобто не розділений на «польську» та «українську» частини. Але це характерно для більшості некрополів Тернопільщини.
Ба! Тут зустрічаються досить цікаві поєднання.
- Католицьке (польське) поховання, але “український” хрест
Зокрема на могилі Вікторії Верещинської, яка померла 1887 рю встановлено абсолютно «східнообрядницький» хрест на чотири цвяхи. Хрест примітний не лише цікавими пропорціями, але й розп’яттям у народному наївному стилі. Що найбільш дивовижно, Ісус тут УСМІХАЄТЬСЯ. Усміхнений Спаситель на народних іконах – річ звичайна. Але аби Він усміхався на хресті – то диво.
- Посмішка Ісуса
Фоторепортаж із цвинтаря – додається
