- Бучач
- Жизномир
- Звенигород
- Золотий Потік
- Підзамочок
- Порохова
- Рукомиш
- Русилів
- Старі Петликівці
- Трибухівці
- Язловець
Русилівські водоспади
Руси́лівські водоспа́ди — каскад водоспадів; гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Входять до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон». Водоспади розташовані на невеликому потоці (права притока Стрипи) на південний схід від села Русилова, що в Бучацькому районі Тернопільської області. Загальна довжина Русилівського потоку — близько 3 км, на ньому є 15 водоспадів заввишки від 1,5 […]
Трибухівці
Трибухівці (з 1964 по 1991 - Дружба) - велике село (4,2 тис мешканців) на виїзді з Бучача в бік Чорткова.
Старі Петликівці
Старі Петликівці (Бучацький р-н Тернопільської обл.), що по дорозі з Бучача на Зарваницю, відомі з 1421 року.
Рукомиш
Рукомиш - ще одне цікаве місце в околицях Бучача.
Звенигород
Сьогодні на черзі - Звенигород, маленьке село поблизу Бучача. Поруч - замок в Підзамочку і скельний монастир в Рукомиші (про нього коли-небудь пізніше). Головна атракція Звенигорода - симпатичний оригінальний костел. Храм не занадто давній - всього 1934 рік. А привертає увагу не віком, а своєю модерновістю: такі костели будували лише у міжвоєнний період.
Підзамочок
Перебуваючи у Бучачі, обов’язково відвідайте це чудове місце. Тим більше, що від центра міста до нього всього півгодини пішки. Ви побачити не лише мальовничі руїни замку Бучацького-Творовського, а й фантастичні краєвиди каньйону річки Стрипа.
Язловець. Частина 1: замок і палац
Сьогодні Язловець – маленьке село у Бучацькому районі Тернопільщини з населенням трохи більше 600 мешканців. А колись одне з найстаріших поселень Західного Поділля було містечком, яке називали «ключем Поділля». Коли воно виникло, невідомо: в давньоруських літописах згадка про Язловець відсутня. Але вірогідно, що дерев’яна фортеця в ті часи тут вже існувала.
Язловець. Частина 2: пам’ятки містечка
Першим католицьким храмом Язловця був дерев’яний костел Марії Магдалини, і розташовувався на узвишші за межами міста. У 1548 році ксьондзем у храмі був Хшановський.
Золотий Потік
Від Язловця до містечка Золотий Потік, що на протилежному боці Стрипи, веде досить складна ґрунтова дорога. Щоправда, можна об’їхати і через райцентр Бучач асфальтовими дорогами, та я все ж раджу більш коротку, важку, але неймовірно цікаву дорогу. Проїхати тут можна будь-якою легковушкою: вмикаємо першу передачу і обережно спускаємося крутим серпантином у долину річки Стрипа. Хоч до Карпат звідси ще далеко, але види дорогою типово карпатські.
Бучач, ч.1: замок і панорами міста
Бучач можна сміливо віднести до трійки найцікавіших для туриста – поцінувала старовини міста Тернопільщини наряду з Чортковом та Бережанами. Кількість різноманітних пам’яток на душу населення (близько 12 тис мешканців) тут дійсно зашкалює. І нехай місцевий замок сьогодні сама руїна, Бучач – це місто, в якому створили кращі свої шедеври скульптор Пінзель і архітектор Меретин, серед яких – найвишуканіша в Україні ратуша та декілька культових храмів.
Бучач, ч.3: Василіанський монастир
Монастир отців Василіан на горі Федір з’явився протягом 1751 – 1753 років з ініціативи графа Миколи Потоцького, фундатора бучацької ратуші.
Бучач, ч.4: костел Успіння Божої Матері
Будівля костелу Успіння Матері Божої у Бучачі не відрізняється надзвичайною пишністю. Його розкіш, створена геніальним Пінзелем – всередині.