Вона – просто диво. І взагалі вся ця ситуація дивовижна.
Уявіть собі малесеньке село Велика Хвороща, в якому всього двадцять дворів і постійного населення – дві особи. Село лежить серед боліт у заплаві Дністра, на Львівщині. До села йде грунтова дорога, а від села – земляна дамба до острівця на болоті. І от на цьому острові стоїть унікальна церквиця Петра і Павла. Вона в гарному стані. Двічі на рік у ній відбуваються богослужіння.
Церква стоїть на дубових пеньках без фундаменту, на висоті 40-50 см від грунту – це на випадок весняної повені. На її одвірку кириличними цифрами вказано рік першої побудови – 1662 (А ПЄРВАГО СОЗДАНІѦ РОКУ ҂АХѮВ). У 1720-му її перебудували, причому це було у сусідньому селі Лука, а у Велику Хворощу (тоді Форощу) церкву перенесли у 1868 році, і ось уже 155 років вона стоїть на цьому острівці. Державному реєстру пам’яток церква невідома, збереглася вона завдяки небайдужим колишнім мешканцям села, зокрема Мирону Соколовичу. Ми її знайшли завдяки Ігорю Луцькому.
Диво, що вона збереглася і перебуває у гарному стані. Диво – її конструкція, яка дозволила їй не струхнути серед болотяного клімату. Вона ніби будинок на палях. Диво, що храм, якому понад три століття, байдужий нашім державним органам.
Ми вже готуємо обмірні документи і облікову картку для включення цього храму у Державний реєстр нерухомих пам’яток.
Текст та фото Романа Маленкова.
Більше світлин церкви дивіться у наші фотогалереї
