Вежа пам’яті на горі Діл – найвища дерев’яна вежа України. Вона встановлена над братською могилою бійців ОУН-УПА, які загинули в бою із гітлерівцями у 1943 році. Загинуло 43 герої – висота вежі 43 метри.
Гора Діл має висоту 907 м. Найпростіше підніматись на неї від села Недільна (Самбірський район, Львівщина). Підйом нескладний, хоча після дощу йти досить слизько.
Вежа неймовірна і як меморіал, і як інженерна конструкція. Вона збудована із товстих колод, оброблених спеціальним розчином. На вершечок ведуть металеві сходи, які недавно замінили попередні дерев’яні. Все доглянуто і охайно, а під необароковим куполом висить дзвін, в який можна бемкнути. Пишуть, що вежа є найвищою у Європі, хоча це не зовсім так, адже найвища дерев’яна вежа стоїть в Румунії в монастирі Сепинца. Її висота 78 метрів. Навіть, якщо Вежа Пам’яті і не найвища, вона є надзвичайним об’єктом і дивно, що сюди не валять натовпи туристів.
Далі хочу викласти текст із сайту Край:
Наразі споруда ще не увійшла у топ туристичних принад Львівщини, однак має для цього щонайменше дві підстави. По-перше, стоїть вона на честь Героїв-повстанців, які полягли у нерівному бою з гітлерівцями, тобто може стати культовим об’єктом історичного туризму. По-друге сама вежа є рекордсменкою – вищих дерев’яних веж у Європі просто не існує. Вежу пам’яті вінчає хрест, розташований на висоті 907 метрів над рівнем моря. Сама ж споруда має 43 метри. Це символічна висота, адже у бою з німцями біля гори Діл загинуло 43 повстанця.
Сьогодні творці вежі з посмішкою згадують, як песимісти дивувалися ризикованості проекту і переконували, що башта не встоїть. До речі, Ідея будівництва вежі належить уродженцю села Недільна Ігорю Піхоцькому, а втілення задуму в життя стало можливим завдяки львівському архітектору Олесю Дзиндрі, який розробив проект унікальної споруди. Будувати її почали ще у 2009 році на пожертвувані людьми гроші. Споруджували вежу із модрини та сосни місцеві бойківські умільці, чиїм умінням працювати на висоті захоплювалися всі, хто спостерігав за процесом зведення.
Місцина, про яку йдеться, відома своїм героїчним духом. Під час Другої світової у повстанському середовищі цю територію називали «Київ», зважаючи на значення, яке вона мала у національно-визвольній боротьбі. В часи німецької окупації тут діяла підпільна підстаршинська школа УПА. У 1943 році на горі Діл відбувся запеклий бій між 105-ма бійцями ОУН-УПА та 3000 німецьких загарбників. Під час цього бою загинуло 43 українські патріоти. Втрати окупантів були значно більшими – 256 чоловік. Воїнам УПА на місці битви насипали братську могилу.
11-15 липня 1944 року неподалік від Недільної, на межі з сусідньою Спринею під охороною відділів УПА відбулися Установчі збори Української Головної Визвольної Ради. Збір прийняв Платформу і Тимчасовий устрій УГВР, Універсал до українського народу, а також присягу воїнів Української Повстанської Армії.
На повстанський дух бойків і активну партизанську боротьбу не могла заплющити очі вже інша окупаційна влада – 1948 року ціле село було виселене у Сокальський район, де навіть запропонували кращу землю. Однак поступово бойки поверталися на свої терени. Нині населення Недільної складає трохи більше 200 осіб, хоча то війни тут жило майже тисячу селян.
Цікаво, що свого часу депутати Старосамбірської райради зверталися з листом до найвищих осіб держави, аби Недільну офіційно визнали повстанською столицею України, оскільки тут певний час перебували повстанські провідники і звідси велося командування військовими операціями.
Віддавши шану полеглим Героям, кожен, хто приїде на гору Діл, отримає ще й своєрідний естетичний бонус. Піднявшись на оглядовий майданчик вежі, можна вповні насолодитися довколишніми красотами і проникнути ся унікальним духом місцевості. Адже Недільна розташована між двома гірськими хребтами з вершинами Виділок (862 м), Кільчин Горб (819 м) і Крулики (812 м), Гострий Верх (777 м). і простягається вздовж річки Недільнянки.
Фото Романа Маленкова
