Муроване

Муроване (колишня назва Ляшки Муровані) – село у Старосамбірському районі (не плутати з Мурованим під Львовом), яке розташовується на берегах річки Стрв”яж (Стривігор). Перша згадка про поселення датується 1374 роком (за іншими джерелами 1446 або 1454 роком). Тоді його власниками були Гербурти – ті самі, що володіли замком в Добромилі. Наступними господарями Мурованого була родина Тарло, а згодом Мнішків. У 1560 році поселення отримало Магдебурзьке право, а разом з ним усі міські привілеї.

Про замок, його власників і цікаві факти з його історії поговоримо трохи пізніше, а зараз зупинимось на унікальному для будь-кого українського села явищі. Два костели XVIIІ століття побачити поруч мало де можна, а на відстані в десяток-другий метрів один від іншого взагалі більше ніде.

Така унікальність не виникла на рівному місці або завдяки надзвичайній побожності місцевих жителів. У цьому випадку історія просто-напросто не могла не втрутитись.

У 1688 році Ляшки Муровані отримали римо-католицьку парафію. Тоді ж було зведено перший дерев”яний костел, проте менше ніж за століття на його місці на кошти родини Мнішків у 1753 році було побудовано бароковий мурований храм – костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і Св. мученика Георгія.

Проте служити римо-католикам йому довелось не довго – лише до приходу австро-угорської влади. Австріяки не тільки закривали монастирі, але й приклались до ліквідацій парафій. У 1796 році під таке “скорочення” підпала і парафія в Мурованому, а храм передали греко-католицькій громаді. Римо-католики не збирались здаватись і таки відвоювали право мати свою парафію, проте храм їм вже не повернули, тому довелось будувати нову святиню – костел святого Йосифа Обручника.

Фігура святого Яна Непомуки.

З приходом радянської влади обидва храми закрили, перетворивши на склади. У 1990 році старіший костел передали Український автокефальній церкві, а новіший стояв покинутим і поруйнованим аж до 2000 року, коли він перейшов в руки греко-католицької громади.
Парадоксально, але обидва костели сьогодні не належать римо-католикам. Добре, що хоч хтось ними опікується, а вони не стоять в руїнах, так як велика кількість аналогічних храмів.

А тепер перейдемо до фортифікацій. У 1556 році за часів володарювання родини Тарло в Мурованому було зведено замок. Першій твердині довго стояти не довелось, бо вже у 1559 році замок було зруйновано татарами, проте тут же відбудовано.

На початку XVII століття Муроване разом з замком і іншим майном перейшло в руки родини Мнішків (внаслідок шлюбу між представниками родин Тарлів і Мнішків). Саме в той час замок було сильно розбудовано і укріплено, а також було насипано високі вали і викопано рови, над якими було побудовано розвідний міст.

За часів Юрія Мнішека навколо замку було закладено великий парк з фонтанами, водоспадами і античними скульптурами.

Найцікавішим моментом у історії замку в Мурованому є факт перебування тут Лжедмитрія (Дмитрія Самозванця), який з”явився тут 25 травня 1604 року, а вже наступного дня попросив руки Марини Мнішек. Саме звідси і почався похід Лжедмитрія на Москву. До речі, похід був успішним і йому навіть вдалось посидіти два місяці на московському троні. Але незадоволене поведінкою польських поміщиків народне ополчення вигнало поляків з московських земель, Лжедмитрія стратили, а Марину Мнішек постригли в монахині.

Замок з палацом успішно простояв до Першої світової війни. Під час бойових дій російське командування дізналось, що колись в замку в Мурованому перебував Лжедмитрій. Це стало причиною запустити в споруду кілька артилерійських снарядів, які її по суті знищили. На сьогоднішній день від замку залишились лише руїни однієї стіни.

Також навколо замку добре збереглись величезні вали з глибокими ровами, по яких можна тільки уявити яким же неприступним колись був замок.

Поруч з старим замковим парком можна побачити ще одну цікаву будівлю. Місцеві кажуть, що це стара школа, проте виглядає так, що ще до освітнього закладу тут була чиясь вілла.

Ну, і наприкінці можна глянути ще на дві панорами костелів.

Автор тексту та фото Роман Бречко                            rbrechko