Сидорів

Сидорів – село в Гусятинському районі Тернопільської області. Перші письмові відомості про населений пункт датуються 1398 роком, а у 1547 році поселення отримує статус міста. У ХVII столітті Сидорів стає власністю шляхетського роду Калиновських. У 1640-их роках чернігівський воєвода і польний гетьман коронний Речі Посполитої Мартин Калиновський розпочинає будівництво кам”яного замку. Місце для замку було вибрано на невеликому пагорбі, який з трьох боків оточувала річка Суходол, а з четвертого боку було викопано рів. Замок має досить цікаву форму. Його довжина сягає близько 180 метрів, в той час як ширина лише біля 30 метрів. Саме через такий незвичний вигляд в купі з бастеями і вежами на гострих краях твердиня отримала назву замок-корабель. Та й справді схожість споруди з кораблем видно неозброєним оком. У 1672 році під час Польсько-Турецької війни твердиню було захоплено і сильно понищено турецько-татарськими військами. Так і простояв замок в стані руїни аж до 1718 року, коли його було відремонтовано. У ХVIIІ столітті споруда втрачає своє оборонне значення і навіть перестає слугувати в якості житлового приміщення. З того часу замок опустів і почав по трохи руйнуватись. Але незважаючи на це він досить вдало пережив обидві світові війни, і ще на початку 50-х років ХХ століття перебував у досить непоганому стані. Саме в той час за наказом місцевого керівництва значну частину мурів було розібрано на бруківку. Все що залишилось після такого втручання можна побачити сьогодні.










Ще однією цікавинкою Сидорова є Благовіщенський костел. Храм було споруджено у 1730-1741 роках на кошти родини Калиновських для домініканського кляштора. Монастир тут проіснував до 1784 року, аж поки разом з іншими кляшторами не був закритий австрійською владою. Відтоді костел став парафіяльним. Останню реконструкцію він пережив у 20-х роках ХХ століття. А за радянської влади був закритий. Покинутим він залишається і сьогодні, хоча, кажуть, що по великих святах таки почали проводити служби.
Найбільшою родзинкою костелу є його форма. За наказом Мартина Калиновського храм було зведено у вигляді родинного гербу “Калинови”, тобто стріли з двома хвостами, що вінчаються восьмикутними зірками. Архітектор Ян де Вітте (до речі, за його проектом побудовано Домініканський собор у Львові) успішно впорався з поставленою задачею – вівтар храму нагадує вістря стріли, а дві вежі – восьмикутні зірки.