Сутківці

Сутківці – село в Ярмолинському районі Хмельницької області, що знаходиться приблизно в 5 кілометрах від Шарівки. Знайти село та його визначні пам’ятки досить просто: на трасі Хмельницький – Кам’янець є дороговказ «Церква-замок…»

Перша пам’ятка – оборонна церква Покрови Богородиці, яка представляє собою неповторне диво фортифікації, яке не має аналогів в Україні. Церква знаходиться в східній частині села, на кінці мису, що підноситься над заплавою річки Ушиці.

Робота Сецинського під назвою «Древнейшие православные церкви в Подолии» розповідає, що у 1407 році подарував угорському вихідцеві Хотьку Кроату і його синові Олександру Ярмолинці з навколишніми селами, в числі яких були Сутківці. При розподілі маєтку між синами Олександра, Сутківці дісталися Федору, від якого пішов дворянський рід Сутківськіх. . У 1493 році в селі числилося, за свідченням перепису, сім дворів. В XVI сторіччі Сутківцамі володіли Сутківські: Дахно Федорович (помер у 1534 р.) і Іван Дахновіч (помер у 1593 р.), на якому припинився рід Сутківськіх; дочка Івана – Варвара успадкувала село і принесла його в додане своєму чоловікові, Олександру Балабану, старості Вінницькому, який в 1623 р. побудував на горі замок, розвалини якого існують понині. Балабани володіли селом до кінця XVII сторіччя, потім воно перейшло Грабянкам.

Церква датується 1476 роком. Хоча, очевидно, оборонна споруда на цьому місті існувала ще з XIV століття, яка тоді була перебудована на церкву-замок.

Існує багато описів цієї церкви, але усі вони так перенаповнені незрозумілими для більшості звичайних людей термінами, що немає великого бажання цитувати їх. Скажу трохи від себе, що храм являє собою хрестову двоярусну споруду, до якої з чотирьох боків прилягають могутні півкруглі башти. Нижні яруси трьох башт мають по 5 амбразур, а верхні опоясані великою кількість бійниць. Пораховано, що церква мала 95 бойових точок! Ширина стін теж говорить сама за себе – близько 1,7 метри.

Храм протягом XVI – XVII століть неодноразово горів, а тому багато перебудовувався. Найпотворнішої перебудови церква зазнала наприкінці ХІХ століття: гонтові дахи поміняні на залізні, а високий двоскатний дах з барочною главкою та кам’яними фронтонами замінений дерев’яним барабаном з шатровим верхом, а дерев’яна дзвіниця взагалі була спотворена до невпізнанності, та ще й в московському силі.
На цій світлині, автором якої є Олена Крушинська, ми можемо спостерігати, як виглядала церква у 2004 році:

Але старі добрі часи для цього подільського дива все ж повертаються: церкви повертають автентичний вигляд. Дерев’яну дзвіницю в неросійському стилі вже прибрали, а дахи вже майже завершують вкривати ґонтом.

На протилежному від церкви-замку пагорбі стоїть залишки вже справжнього замку – другої визначної пам’ятки Сутківців. До будівництва замка на цьому місці існувало городище, укріплене кам’яним оборонним муром. У другій половині XV століття на північний захід від нього було почато будівництво регулярного баштового замку.

Замок являв собою прямокутний двір розмірами 66х60 метрів, оточений стінами, по кутах якого стояли п’ятигранні башти бастіонного типу. По осі мису до північно-західної стіни примикала квадратна в плані надвратна башта. Башти мали по 4 яруси і з’єднувалися бойовими галереями, що проходили по внутрішньому периметру оборонних стін.
Башти мали по 4 яруси і з’єднувалися бойовими галереями, що проходили по внутрішньому периметру оборонних стін. З південного сходу і північного заходу були влаштовані рови шириною близько 15 м. В’їзд в замок був з північно-західного боку. У 1567 р. споруда була сильно зруйнована, потім під час ремонту стіни частково знижені, деякі бійниці розтесали під вікна. З кінця XVII в. замок втратив оборонне значення.
На сьогодні з 4 башт замку збереглася лише східна. Також проглядаються фрагменти мурів.

Текст  Андрія Бондаренка, фото Романа Маленкова

49.175251, 26.928709 Дивитись на мапі Google Maps