Це не запозичене, це своє. Дерев’яні храми, що будувалися козаками стали особливим сегментом архітектурної історії України. Спочатку це були невеликі церкви, які можна було розібрати й перенести на інше місце (це у випадку ворожого нападу). Пізніше вони ставали все більше і монументальніше, і саме синтез козацької архітектури та європейського бароко дав найвидатніший український стиль в архітектурі – українське (козацьке, мазепинське) бароко. Але цей рейтинг присвячений виключно дерев’ним козацьким храмам.
Усі об’єкти, крім одного запасного, у рейтингу приурочені до Наддніпрянщини – саме тут було збудовано більшість козацьких церков.
Знову зазначаємо, що рейтинг робився виключно на основі матеріалів, розміщених на сайті “Україна Інкогніта” і складався він із значною долею суб’ктивізму. Отже починаємо з кінця. Після лідерів рейтингу матимемо ще п’ять “запасних”
10. Волосківці (Менський район, Чернігівська область). Успенська церква. За українське бароко.
Храм був збудований у 1765 році Він має чіткі форми українського бароко, яке в дерев’яній архітектурі стало наступником козацького стилю.
9. Кірове (колишня Корнилівка, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область). Преображенська церква. За справжню козацьку церкву у селі із дуже радянською назвою.
До 1934 року село називалося Корнилівкою, потім його пов’язали із Кіровим, хоча відношення воно до соратника Леніна мало абсолютно нульове. Прекрасний зразок козацького трибанного храму – Преображенську церкву збудували у 1722 році, а некрасивою “єпархіальною” дзвіницею храм зіпсували вже у 19 столітті.
8. Фастів (Київська область). Покровська церква. За еталонність та опасання.
Цей храм, збудований у 1740 році найчастіше називають козацьким – будувався він козаками у козацькому полковому місті і може служити етелоном типового козацького храму. Серед інших він вирізняється тим, що має опасання – рідкісний для храмів Наддніпрянщини конструктивний елемент
7. Кожанка (Фастівський район, Київська область). Покровська церква. За колорит і гайдамаччину.
Цей храм збудували у 1758 році. У більшості путівників з радянських часів його називають гайдамацьким, хоча головне гайдамацьке повстання відбулося на десять років пізніше, і, мабуть, це твердження помилкове. Але певне відношення до гайдамаків церква все таки має – вона зводилася на кошти майбутнього ватажка гайдамаків, фастівського полковника Микити Швачки.
6. Синява (Рокитнянський район, Київська область). Миколаївська церква. За п’ять бань.
Церква зводилася у 1730 році на місці храму спаленого татарами. Це один із небагатьох існуючих зразків п’ятибанного козацького храму. Дзвіниця була прибудована вже в російський період у 1878 році.
5. Липовий Скиток (Васильківський район, Київська область). Онуфріївська церква. За вік та елегантність.
Це найстаріша козацька дерев’яна церква із тих, які збереглися не у музеях. Її збудували у 1705-1706 роках, щоправда зводили церкву не як козацький храм, а як храм скита. Але будували її козацькі майстри за козацькими проектами.
4. Драбівці (Золотоніський район, Черкаська область). Троїцька церква. За нетиповість.
Не важко помітити що храм у Драбівцях, збудований у 60-ті роки 18 століття, нагадує дерев’яну храмову архітектуру Західної України, але зовсім не схожий на козацькі храми Наддніпрянщини. Справа в тому, що це наслідки реставрації, проведеної майстрами зі Львова (“Укрзахідпроектреставрація”). Нині важко зрозуміти чим керувалися реставратори, коли робили свою роботу, але нині туристи часто називають Троїцьку церкву найгарнішим дерев’яним храмом Наддніпрянщини.
3. Тулинці (Миронівський район, Київська область). Церква Різдва Богородиці. За похмуру автентику.
Цей храм був збудований у 1752 році. Це справжня “машина часу”, адже переносить тих хто поряд із ним у давні козацькі часи. Фантастичне відчуття старовини викликають форми та колір цього феноменального храму.
2. Седнів (Чернігівський район, Чернігівська область). Георгіївська церква. За “Вія” і слупи.
Цей храм звели у першій половині 18 століття. Потім кілька раз перебудовували. За великі внутрішні об’єми в радянські часи храм перетворили на знімальний майданчик для фільму “Вій” і його бачили мільйони глядачів. Але в часи зйомок він мав трошки інший вигляд – башти-слупи збудували під час великих реставраційних робіт – реставратори сказали, що саме таким був первісний вигляд . Подібного храму в країні більше немає.
1. Новомосковськ (Дніпропетровська область). Троїцький собор. За могутню велич.
Це справжній шедевр дерев’яного зодчества. Про нього написав Олесь Гончар в своєму романі “Собор”. Це найбільший із козацьких дерев’яних храмів, який за своєю величчю може потягатися із будь-яким дерев’яним храмом світу. Звів це диво без жодного цвяха народний умілець Яким Погрібняк у 1778 році.
Стаття про Новомосковський собор
ЗАПАСНІ:
Синявка (Менський район, Чернігівська область). Покровська церква. Знову за еталонність.
Це ще один храм, який можна назвати найстарішим серед козацьких – його збудували у 1706 році. І його також можна назвати еталоном козацького бароко.
Городище (Менський район, Чернігівська область). Миколаївська церква. За сум.
Збудували його у 1763 році. А нині цей прекрасний храм являє сумне видовище – сподіваємося що він ще не завалився, з того часу як ми його відвідували в останнє.
Антонівка (Ставищенський район, Київська область). Церква Різдва Богородиці. Просто за козацький стиль.
Церкву в Антонівці збудували у 1777 році на кошти Антонія Стефанського. Будувався храм повністю із дубового дерева, і можливо тому так гарно зберігся.
Житні Гори (Рокитнянський район, Київська область). Церква Йосипа Обручника. За прекрасний стан.
Церкву у Житніх Горах збудували у 1756 році. Нині храм перебуває у прекрасному стані й користується величезною повагою у мешканців Житніх Гор та навколишніх сіл.
Бернашівка (Могилів-Подільський район, Вінницька область). Покровська церква. За мобільність.
Церква у Бернашівці – переносний козацький храм – один з небагатьох, а може і єдиний що зберігся. Дослідники стверджують що цей храм був перевезений після руйнування Січі запорожцями-втікачами. унікальний він ще й тим, що стоїть він над Дністром.
