Ще у 11 столітті на місці сучасної вулиці Ярославів Вал, була зведена споруда, якій вулиця завдячує сучасною своєю назвою. У 19 столітті цю споруду знесли і вулиця почала забудовуватись. Тут з’явилося немало гарних будівель. Не всі вони збереглися, але серед тих що вціліли одним із найгарніших є будинок під номером 14-а, зведений Леонідом Родзянком за проектом архітектора Мартіна Клуга.
Прибутковий будинок Леоніда Родзянка (1910-1911 рр.)
Засновником роду Родзянків був козацький сотник із містечка Хорол (на Полтавщині), Іван Родзянко. Серед представників роду, було немало знаних і впливових в Російській імперії людей. Один з найвідоміших Родзянків – Михайло Володимирович, був відомим в Росії політиком, головою Державної Думи двох скликань, засновником партії Союз 17 октября, одним із лідерів лютневої революції 1917 року. А ось його двоюрідній брат Леонід Петрович в політику не йшов. Це був знаний комерсант, власник кількох конезаводів. Його коні мали неабиякий успіх на змаганнях (в тому числі й міжнародних). Кобила Ракета навіть вигравала скачки у Лондоні. Коней із заводів Родзянка купували найзаможніші мешканці імперії. Особливим їх шанувальником був Нікола Терещенко.
На початку 20 століття Леонід Родзянко збудував чотири будівлі на вулиці Ярославів Вал (так вона називалася до 1917-го, хоча пізніше її неодноразово перейменовували). Серед них були два багатоповерхових прибуткових будинки, в одному з яких (14-б) мешкав і сам Леонід Петрович. Нині в його колишній квартирі театр „Сузір’я”.
У 1914 році Леонід Родзянко спродав усю свою нерухомість та майно й емігрував до Америки. Там він вигідно вклав свій капітал й за кілька років перетворився на міліонера (міліонером він і був, але став вже американським міліонером). Для істориків він залишив відкритим питання: чому на вершині кар’єри подався до Штатів, відкриваючи для себе фактично нове життя?
В будинку 14-а всі квартири здавались в оренду. Його звели в модному, на той час, стилі модерн у 1910-1911 роках. З ліфтами фірми “Otis”. У будинку містилася унікальна колекція порцеляни Оскара Ганзена, яка тепер складає частину фондів Музею російського мистецтва.
Будинок дуже красивий, в першу чергу, завдяки багатому декору. Вхід до будинку прикрашають довговолосі крутогруді баришні (кажуть наяди). Нині вони на своїх тендітних рученятах тримають вагу банківського бізнесу, адже перший поверх будівлі займає „UniCredit Bank”.
Текст та фото Романа Маленкова
