За якихось 10-12 км від великої автомагістралі Київ – Львів, у Корецькому районі, поряд із Великими Межирічами, є село Невірків. Його обминають туристичні маршрути, але тут є неабияка атракція – костьол, збудований у 1807 році на кошти графа Стецького (у Великих Межирічах стоїть його палац). Костьол зовсім не маленький і доволі рідкісний за архітектурою стоїть напівруїною. Даху вже немає зовсім, про двері та вікна я взагалі мовчу. Хоча, як це не дивно, у деяких місцях збереглися розписи, й це додає особливого колориту храму. У нечисленних туристів він викликає захоплення і праведний гнів. Ну чому все у руїні, чому?
Домініканський монастир у Невіркові збудували у 1698 році. Був він дерев’яним. Власник цих земель, Ян Стецький, вирішив відбудувати головний монастирський храм – собор Святої Трійці, у цеглі. Хоча сталося це вже у період російського панування на Волині, але до 1832 року він ще виконував функції монастирського. А потім монастир закрили і храм став фарним (парафіяльним). Ну а потім відбувалося все як по шаблону: поляків ставало все менше, утримувати храм ставало все тяжче, потім прийшли совєти, храм закрили, німці відкрили, комуняки знову закрили… От і стоїть ця будівля нікому не потрібною, хоча не виключено, що частина католиків у Невіркові все ще мешкає. На стінах бачимо кілька табличок, зокрема про його заснування Яном Стецьким – це значить, що хтось пам’ятає про храм, або робить вигляд, що пам’ятає.
Хочу звернути увагу на два великих медальйони із зображеннями Богородиці та Ісуса – незважаючи на загальне запустіння й руїну, ці два образи збереглися непогано – подивіться обов’язково, хтозна чи довго їм залишилось.
Текст та фото Романа Маленкова
