Нижній Вербіж. ЮНЕСКО, опришківська церква та горгона
Змієволоса голова міфічної потвори, горгони Медузи, перетворювала все на камінь.
Могила Тараса Шевченка та державний історичний та природний музей-заповідник
Тарас Шевченко – це, безперечно, найпопулярніший і найвідоміший українець усіх часів і народів. Його коротке життя полум’ям освітило Україну, і нині це полум’я не згасає.
Кіпр. Пафос.
Найперше місто Кіпру, яке потрапило у Список Світової спадщини ЮНЕСКО – це Пафос Pafos (гр. Πάφος, тур. Baf). Його туди включили ще у 1980 році.
Туреччина. Амасья. Одне із найцікавіших міст.
Поміж казкових гірських вершин, долин та каньйонів, проліг наш шлях із Синопу в Амасью. Серпантинами, із регулярними фотозупинками, ми дісталися цього міста, години за чотири.
Рогатин. Церква Святого Духа та місто
В Рогатині народилася Настя Лісовська – майбутня Роксолана. Пам’ятник легендарній дружині султана стоїть на центральній площі міста.
Ужок. Михайлівська церква
Село Ужок розташоване у Великоберезнянському районі Закарпатської області, на Ужоцькому перевалі, де починається річка Уж.
Жовква. Троїцька церква
Жовква – ідеальне ренесансне місто створене волею і на кошти коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Жолкевського.
Ясіня. Струківська церква
Отже, дуже давно, кажуть чотири сотні літ тому, задумав прикарпатський вівчар Іван Струк, погнати свою отару у Закарпаття на ярмарок. Перевалив через гори й спустився до Чорної Тиси.
Потелич. Неймовірний півтисячолітній храм
Поселення Потелич відоме ще із домонгольських часів. Перша письмова згадка про нього датується 1223 роком. Тоді це було містечко і називалося воно Телич.
Туреччина. Бурса. Село із ЮНЕСКО – Джумалікизик.
Колись, у далекому 14 столітті, тут, між грунями хребта Улудаг, збиралося плем’я огузів, із назвою кизик, на п’ятничну молитву.
Туреччина. Бурса. Перша столиця та місто султанських гробниць.
Перша столиця Туреччини та колиска Османського світу – ще б пак, тут же похований сам Осман – це Бурса Bursa, місто, яке до початку 20 століття називалося Пруса.
Словаччина. Левоча Levoča. Іще одне місто-фортеця.
Перше місто Словаччини, яке мене дійсно вразило – це Левоча Levoča. Після Подолинця, Списької Бели та Кежмарку, я вже не знав, чого можна очікувати від невідомої Словаччини.
Словаччина. Кежмарок Kežmarok.
Кежмарок Kežmarok не назвеш великим містом – тут близько 17 тисяч мешканців, і оглянути його можна години за три. Хоча у кожного свій темп, може комусь три дні знадобиться.
