Наприкінці XVIII століття власником Скали-над-Збручем становиться холмський підчаший Юзеф Вінцентій Голуховський (1734 – 1806). Він не став відновлювати замок та зруйнований блискавкою палац Адама Тарло, а розбудував свою резиденцію на південній околиці міста. Навколо резиденції на основі природного лісового масиву розбудовується великий парк, який і сьогодні вражає нечастих туристів. Парк займає територію у 26 гектарів, на якій проростає близько 110 видів дерев і чагарників.
Онуком Юзефа Голуховського був Агенор Ромуальд Голуховський (1812-1875), який продовжив розбудову маєтку, значно збагативши його. Благо, статус дозволяв це робити: Голуховський займав посаду намісника Галичини. Його син, Агенор Адам Голуховський (1849-1921), був міністром закордонних справ Австро-Угорщини. Серед парку Голуховські розбудували одноповерховий палац з балконом і терасою в класистичному стилі, який по боках прикрашали декоративні двоповерхові вежі. Палац було значно пошкоджено в часи Першої світової війни.
Останнім ординатором Скали аж до 1939 року був граф Агенор Марія Йоахім Голуховський (1886 – 1956). Він мав розпочати реставрацію палацу у вересні 1939… Та не судилося.
Сьогодні в колишньому маєтку розміщується селищна лікарня. Зберігся флігель з гарною двоповерховою вежею, офіцини, стара огорожа та гарна в’їзна брама із сторожкою в стилі французького неоренесансу. Десь у глибині парку загубилися 500-річний дуб та липа, під якою, за легендою, зізнавався у коханні майбутній президент Української Народної республіки Михайло Грушевський.
Сторожка та брама:
Офіціни:
Зруйнований флігель:
Неподалік, в провулочку біля пам’ятника-зенітки, зберігся мавзолей родини Голуховських – стара занедбана капличка.