В Жабиню Зборівського району їхали подивитись на старовинну оборонну Воскресенську церкву 1636 року. А зрештою, побачили дві пам’ятки – церкву та костел.
Вік церкви як і її оборонний характер сумнівів не викликав. Щодо віку, то на плиті, що вмурована над входом до храму, є напис. Хоч самому прочитати буде вже складно, напис геть старий та ледве проглядається, але все ж таки в мережі інформація про нього є: “Священиком Жабинським Михайлом перероблено на Дім Божий Р.Б.1636”. Отже – “перероблено”. Тобто, будівля слугувала як церква з 1636 року, а сама була більш давньою.
А перероблено, чи перебудовано було, скоріш за все, з невеличкого місцевого замочка (або, більш вірогідно, його частини), який з’явився в Жабині в 1579-1585 роках. Наявність замка в ті часи в поселеннях – досить звичне явище. Село відоме з 1469 року, а для захисту від татарських набігів зводились не лише величні замки-твердині, а й невеличкі замочки. Вже будучи церквою, будівля і надалі виконувала свою оборонну функцію. Товсті стіни, зовсім малі та вузькі вікна-бійниці, наявність глибоких підвалів, в яких зберігали порох – все це дозволяло тримати оборону та захищати мешканців села від ворога. До речі, підземелля в 1914 році були засипані землею, в тей час функцію свою вони вже перестали виконувати, а от холоду додавали. В 1904 році покрівлю, що була ґонтовою, змінили на бляшану. І от ця бляха, разом із штукатуркою в шубу та прибудовою точно не роблять пам’ятку естетично привабливою для туриста, хоч вона, безумовно, історично дуже цікава.
В центрі Жабині є ще напаврозвалений костел. Споруджений він був, як свідчить напис на дошці над входом, в 1936 році в честь 50-річчя капеланства Болеслава Твардовського, архієпископа Львівського. Храмом слугувала будівля недовго, в радянські часи там була колгоспна тракторна майстерня. А коли вже завалився дах, то й її звідти прибрали. Храм залишився наодинці сам з собою. Був шанс врятувати будівлю. Церква далеченько, та й не вміщає всіх прихожан, от і задумали, що колишній костел можна було б пристосувати під ще одну церкву. Але задумка так і залишилась задумкою.
Біля села на пагорбі є ще одна цікава пам’ятка. В 1875 році було встановлено хрест на могилі тих, хто загинув в битві з військом паші Ібрагіма Шишмана в липні 1675 р., тобто в пам’ять до 200-річчя події. У першу світову німецькі солдати зруйнували його. А вже 1925 року могила знову була впорядкована та коштом Єжи Потоцького встановлено обеліск з хрестом та відповідним написом.
В селі також є безліч старих фігур та хрестів, їх можна бачити в різних кінцях.
Текст та фото Ігоря Дорожка.
