Київська фортифікація. Нова Печерська фортеця

Кияни часто захоплюються фортецями Галичини та Поділля, але переважна їх більшість навіть не знає, що найбільша фортеця України розташована у столиці. І найбільшою вона вважається на лише в Україні, а й в усій Європі. Важко уявити, що її площа становить понад 1 тис. га. І це без Лисогірського форту (100 га, найбільший форт у світі). Київську фортецю складають Стара та Нова Печерські фортеці об'єднані в один комплекс. Найбільшими укріпленями фортеці є Госпітальне, Васильківське та Цитадель (включає Києво-Печерську Лавру).

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення

Від статистичних даних Київської фортеці волосся на голові починає ворушитися))):
- фортеця була розрахована на 1180!!! гармат та 3833 рушниці (відповідна кількість амбразур);
- порохові склади містили 45 тисяч пудів пороха (737,1 тон);
- артилерійський арсенал містив зброї та 100 тисяч солдат;
- казематів (оборонних) у фортеці було 1021;
- постійний гарнізон фортеці складав 7093 особи;
- госпіталь фортеці розрахований на 1500 осіб;
- за період будівництва фортеці, було знесено 1180 міських будинків, які заважали еспланаді (території для прострілювання);
- у фортеці знаходився річний запас провіанту на 20 тисяч осіб.
Будували фортецю 21 рік (1831-1852).

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Косий капонір

Найцікавіше те, що більша половина споруд фортеці збереглися, але язик не повертається сказати, що вони нині прикрашають собою Київ. Головна частина їх захована за парканами (споруди Васильківського укріплення, арсенальські споруди, башта №4, Микільська брама тощо), деякі перебувають у приватній власності (башта №5, її навіть фотографувати забороняють), а деякі є притулками для бродячих собак та бомжів (перший та третій капоніри Госпітального укріплення). Башта №1 - військова частина, башта №2 - міліцейська частина, башта №3 - торгово-розважальний центр, башта №4 - напівзруйнована. І перелік цей можна довго продовжувати. З усього велетенського комплексу фортеці туристичними об'єктами є лише Госпітальне укріплення (північно-західна частина з реставрованими валами, мурами та двома музеями у капонірах), фортифікаційні об'єкти цитаделі розташовані у Києво-Печерській лаврі та музейний центр заводу "Арсенал". Ще одним об'єктом, хочеться вірити, стане "Мистецький Арсенал", розташований у арсеналі фортеці. І все. Решту можна назвати ганьбою столиці.

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Військовий госпіталь

План побудови Новопечерської фортеці був затверджений імператором Миколою І у березні 1830 року. Автором плану фортеці був видатний військовий інженер, генерал-лейтенант Карл Опперман. В той час особливих причин для будівництва такої великої фортеці у Києві не було, тому більшість дослідників нині вважає, що вона була просто "цяцькою" імператора. Хоча можливо глобальне військове будівництво та подальше функціонування фортеці були геополітичним процесом. Це сприяло значному насиченню Києва російськими військами та зросійщенню міста!!!

Одночасно із фортецею почалося спорудження еспланади, в результаті більшість мешканців Печерська було примусово виселено на береги річки Либідь. Саме тоді виникла частина міста, що отримала назву Либідьська. Еспланада - це була відкрита вирівнена місцевість перед фортечними укріпленнями. Спорудили її для того, щоб ворог не міг підступити до фортеці непоміченим, а також - щоб будинки не заважали прострілюванню місцевості.  Весь Печерськ на 50 років потрапив під дію "Еспланадних правил". Відповідно до цих правил заборонялося будувати житлові кам'яні будинки, дозволялося лише одноповерхові дерев'яні нежитлові.

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Німецька аерофотозйомка часів ІІ Світової війни. Поцуплено звідси

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Північна брама

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Південні каземати що прикривали головну браму.

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Потерни

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Капонір в сухому рові

Фортеця будувалася із 1831 по 1852 роки. Деякі споруди добудовувались до 1870 року. Основним будівельним матеріалом була київська жовта цегла. Система укріплень охопила усю територію Печерська. Тут постали форти, стіни, башти, бастіони, капоніри, люнети та інші фортифікаційні споруди. Видозмінена Стара Печерська фортеця перетворилась на цитадель.

Після добудови головних споруд фортеці військові роботи у Києві не припинялися. У 60-80-ті роки ХІХ століття збудували саперний табір, саперне шосе, армійський табір на Сирці, Військово-окружний суд. У той же час видатний фортобудівник Едуард Тотлебен запропонував збудувати навколо Києва систему фортів. Передбачалося 27 фортів, але збудували лише один - Лисогірський. Цей форт став найбільшим фортом у світі.

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Гармати на валу

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Північна напівбашта

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Мури в сухому рову

Київська фортеця жодного разу не брала участі у бойових діях. Не здійснила жодного бойового пострілу. У зв'язку із значним розвитком артилерійських технологій та появою нарізної артилерії фортеця втратила військове значення. У 1897 році її перетворили на фортецю-склад.

Нині будівлі Печерської фортеці входять до історико-культурного заповідника "Київська фортеця". Але далеко не всі. Деякі з них перебувають у власності військового відомства, деякі у приватній власності, а деякі стоять "безпризорними" й поступово руйнуються.

Далі приведемо шматки "Очерка Киевской Крепости..." поцуплені із книги Михайла Олександровича Рибакова "Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва" із своїми доповненнями. "Очерк..." був знайдений у Центральному Державному історичному архіві.

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Капонір полігону №1

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Капонір полігону №2

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Госпітальне укріплення. Капонір полігону №3

"1. Васильковское укрепление (нині на бульварі Лесі Українки та вул. Щорса), состоящее из редюита №1 (башта №1), из башни №2 (Кругла башта), из башни №3, впоследствии названной Прозоровской, и земляного вала тенальной конструкции с равелином, капониром, откритыми фланговыми казематами, оборонительными во рву и горже стенами с передовым рвом.

Линия огня вала заключает 565 сажень и верки представляют оборону: на 205 орудий, 1501 ружье  и помещений в 220 казематах на 2960 человек нижних чинов и 22 штаб- и обер-офицеров.

Башта №1 - редюіт - укріплення у формі півмісяця, сховище, останній рубіж оборони (вул. Щорса, 38). Тут зараз розміщено військову частину. В башті  №3 "Прозоровській" (вул. Щорса, 34) зараз розміщується міліцейський відділ, а у башті №2 (вул. Щорса, 44) - різноманітні заклади торгівлі, кафе та офіси.

Новая Печерская крепость

Васильківське укріплення. Німецька аерофотозйомка часів ІІ Світової війни. Поцуплено звідси

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Васильківське укріплення. Башта №1 Редюіт

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Васильківське укріплення. Башта №2

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Васильківське укріплення. Башта №3 Прозорівська

2. Госпитальное укрепление (нині на вул. Щорса та Госпітальный) Состоит из земляного вала полигональной системы с пятью капонирами и оборонительными во рву и горже стенами, а также из оборонительных здани Военного гопиталя: бань и караульной, кордегардии с казематами и с северными воротами и, кроме того, из Северной полубашни для помещений 16 медицинских чиновников и 344 человек нижних чинов.

Полубашня представляет из 58 казематов оборону на 100 орудий и 106 ружей.

Линия огня в главном вале составляет 560, а оборонительная стена по длине 335 сажень, все же, вообще, верки представляют оборону: на 355 орудий, 822 ружья и помещений с больными на 1890 человек в 238 казематах.

Найпотужніша споруда фортеці. Перебуває у найкращому стані, за виключенням  капонірів №№ 1 та 3. Укріплення відреставроване, в його спорудах розташовується адміністрація історико-культурного заповідника "Київська фортеця" та два музея (в Косому капонірі та капонірі полігону №2). 

Новая Печерская крепость

Казарма військових кантоністів

Новая Печерская крепость

Башта №4

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Башта №5 Інтендантська

3. Казарма военных кантонистов (вул. Московська, 45) представляет оборону по длине 180 сажен: на 104 орудия, 208 ружей и в 144-х казематах помещений 1839 человек.

Нині це корпус військового училища зв'язку.

4. Башня № 4 "Наводницкая" (вул. Старонаводницька, 2) занимаемая лазаретом для кантонистов, представляет оборону: на 22 орудия, 63 ружья и в 43-х казематах помещений на 500 человек.

Перебуває у жалюгідному стані й руйнується.

5. Вновь насыпанный бетонированный и кремальерный вал (не зберігся) в интервале между башнями №2 и №4.

6. Башня №5 "Интендантская" (Печерський узвіз), занимаемая складом провианта, представляет оборону: на 26 орудий, 168 ружей.

7. Жандармская казарма (вул. Московська, 22) с оборонительными стенами и оградой, и с пристроенными к ним конюшнями и сараями для строевых и офицерских лошадей - представляет оборону: на 74 орудия, 284 ружья и в 87 казематах помещений на 558 человек с кухнями, цейхгаузами и службами на 540 лошадей строевых и 40 офицерских.

Нині на території заводу "Арсенал".

8. Башня №6 (вул. Московська, 8) представляет оборону: на 51 орудие, 142 ружья и в 87 казематах помещений на 24 семейства женатіх нижних чинов и для 25 штаб- и обер-офицеров.

Нині на території заводу "Арсенал".

Новая Печерская крепость

Арсенальські майстерні

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость

Новая Печерская крепость


Казарма на перешийку з Микільською брамою

9. Вновь возводимое оборонительное здание для Арсенальных мастерских (вул. Московська) представляет оборону: на 126 орудий, 200 ружей и в казематах - помещение Арсенальных мастерских с пороховым к ним аппаратом.

Нині на території заводу "Арсенал".

10. Казарма на перешейке или Никольские ворота (вул. Грушевського, 1) представляет оборону: на 133 орудия, 137 ружей и в 87 казематах помещений на 500 человек, 16 семействі нижних чинов и на 12 штаб и обер-офицеров.

Ворота були замуровані. В будівлі нині розміщено військову комендатуру.

11. Казематированій верк или Подольские ворота (не зберігся) с проездами у подошвы косогора для обстреливания набережного шоссе предназначаемій - представляет оборону: в 12 казематах на 41 орудие и 18 ружей."

Судячи з фотографій верк був однією з найбільш ефектних споруд фортеці й стояв на березі Дніпра.

Верк, підпірні стіни та Микільська брама на фото кінця ХІХ ст.

Підпірні стіни та підземілля під ними

Текст та фото Романа Маленкова. При написанні використано:

Рибаков М.О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. - К.: "Кий", 1997.

 

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)

Дивіться також фотогалерею "Київська фортеця у 2014-му"

"Музей історії туалету"

50.431568, 30.529706 Дивитись на карті: Google Maps