Після Миргороду, Хмільник – найвідоміший бальнеологічний курорт рівнинної України (Трускавець і Моршин – то вже Прикарпаття). Ще у 1934 році геологи із гідрогеологічної експедиції, запрошені у Хмільник шукати питну воду, поміж гранітів пробурили свердловину глибиною 65 метрів, і добули воду. Але та вода виявилася гидкою на смак і солоною… Щоправда вчені так не думали, адже подальші дослідження показали, що у воді є радон – радіоактивний, токсичний газ, який у певних пропорціях є надзвичайно корисним, при захворюваннях опорно-рухового апарату. Із того часу почав розвиватись курорт Хмільник, і мабуть тоді згадали один переказ, згідно із яким, багатий мешканець Хмільника, у якійсь криниці, вилікував свою доньку, а потім криницю засипав… Ну таке ото.
Палац Ксідо, 1911-1915 рр.
Нині у Хмільнику діють 8 великих санаторіїв і кілька дрібних. Але не одними санаторіями відоме місто – більшості туристів, і мені зокрема, значно цікавіше його архітектурні пам’ятки, зокрема палац Ксідо, вежа замку, старовинний костьол, православні храми.
Перші письмові документи згадують про Хмільник під 1362 роком. Не будемо перераховувати його численних власників в часи владарювання Литви, Польщі та Росії – їх було немало. У 15 столітті вони звели замок, ймовірно дерев’яний, на пагорбі, над річкою Південний Буг. У 1500 році його замінили мурованим, а у 1534 році коронний гетьман Польщі Ян Тарновський значно укріпив замок, а місто обніс мурами.
Нині від замку залишилась лише одна вежа. Восьмигранна, досить висока, потинькована в радянський період. А у період турецького панування на Поділлі ця вежа була мечеттю. Зараз у ній краєзнавчий музей.
Поряд із замковою вежею стоїть палац Ксідо. Цю оригінальну будівлю звели на початку 20 століття. Разом із замковою вежею та мурованим містком через Буг, палац формує дуже цікавий, архітектурний ансамбль.
Троїцький костьол, 1603 р.
Костянтин Ксідо був російським дворянином грецького походження (ну так пишуть – прізвище грецьке ж). Закінчивши Миколаївське інженерне училище у 1900 році він потрапив у Китай, на території якого Росія в той час вела свої чергові воєнні дії. В чині поручика Ксідо прийняв участь у обороні Порт-Артура – битві, яка тривала майже рік, і закінчилася капітуляцією російської (на той час) фортеці, але неймовірними втратами японців. Російських офіцерів японці відпустили. Серед них був і Ксідо.
Оборонців Порт-Артура в Петербурзі вважали героями. Не дивно, що вони були бажаними гостями в найкращих домах. Отак 26-річний Ксідо потрапив у гості до глухонімої 37-річної графині Катерини Левашової. А потім одружився із нею. А може з її багатствами, яких було багацько. В тому числі 28 сіл навколо Хмільника і землі в самому Хмільнику.
У 1911 році, за проектом відомого архітектора Івана Фоміна, Костянтин Ксідо почав зведення родового палацу у Хмільнику. Роботи велися чотири роки, але Перша світова війна не дозволила завершити будівництво – Ксідо, як військового інженера, викликали на фронт. А у 1919 році подружжя Ксідо емігрувало. Куди поїхали – невідомо. Можливо у Туреччину, адже відомо, що Катерина Ксідо (Левашова) померла від тифу у Стамбулі.
Замкова башта, 1534 р.
1943 році, під час німецької окупації, граф Костянтин Ксідо, на кілька днів повертався у Хмільник. Зустрічався із колишнім лакеєм, казав, що їде у Чехословаччину. Більше про нього нічого не відомо.
Палац Ксідо унікальний для України. Два його фасади абсолютно різні: з боку крутого річкового берега це кам’яний ренесансний замок із двома баштами (особисто я не зразу повірив, що це задумка архітектора – здавалося, що то палац прибудували до старовинного замку), а з протилежного боку це такий собі американський «білий дім», із подвійною напівкруглою колонадою, над якою до Другої світової війни, був купол. Палац Ксідо – це неймовірний синтез неоренесансу та неокласицизму. Нічого подібного в Україні більше немає.
У радянський період, із 1920 по 1964 рр. у палаці була агрошкола. Потім тут розмістили готель. Але у руйнівні 90-ті будівлю покинули й занехаяли. Нині палацу потрібен капітальний ремонт. Як же так – в місті, із купою рекреаційних закладів, із тисячами туристів (рекреанти – також туристи) унікальний, дуже атрактивний палац – слабка ланка? Українські парадокси?
У 2015 році в Хмільнику відбувалася всеукраїнська конференція «Хмільницький палац Ксідо – перлина архітектури України». Усе до лампочки… Був, ніби то, француз, власник туристичної фірми, який хотів зробити із палацу готель. Але де він – хто зна.
Ще однією вагомою пам’яткою Хмільника є Троїцький костьол. Його звели у далекому 1603 році. Стиль храму – тосканське бароко – дуже рідкісний для України.
Крім костьолу у місті є ще чотири православні храми, які збудували із 1801 по 1910 рр.
Текст та фото Романа Маленкова
