Історію Крижополя гарно описала Вікіпедія, тому повторювати не буду, скажу лише що назва походить від польських слів кrzyż – кжиж – хрест та pole – поле. Krzyż o pole – хрест в полі – ну абсолютно ймовірно, що колись тут стояв великий хрест у полі, тому й поселення так назвали. Є й інші гіпотези походження назви, але ця найвірогідніша.
Залишки єврейського кладовища
Безмежно поважаю Вікіпедію, але є у них одна штука, від якої мене коробить – абревіатура СМТ. Абсолютна безграмотність, відрижка сссрщини – селище міського типу. Ну не існує таких в Україні, як і міст сільського типу. Ні, ну неофіційно такі міста є, але офіційно Конституція України, в розділі ІХ Територіальний устрій України, в статті 133, пише: “Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.” Може я когось і здивував – там немає ніяких СМТ. Тому Крижопіль – селище, і типу ніякого не має.
Залізнична станція та склад
Почувши слово Крижопіль відразу в пам’яті спливає слово – євреї. Не знаю навіть чому. Євреї дійсно у Крижополі жили у великій кількості, як і по усіх містечках Поділля, які вони називали штетлами. Нині про єврейське минуле Крижополя нагадують лише залишки єврейського кладовища.
Пам’яток архітектури в Крижополі аж одна – будівля залізничної станції, зведена на початку 20 століття. Хоча біля неї є ще й старовинний склад – теж цікавий. Не скажу що Крижопіль абсолютно не цікавий – вузенькі міські (а не сільські) вулички із одноповерховою забудовою точно цікавіші ніж хрущоби якогось менш старовинного райцентру, але туристові тут дивитись майже нічого.
Текст та фото Романа Маленкова
