Якщо будете їхати із Вінниці на Немирів – обов’язково заїдьте у Вороновицю. А краще, поїдьте у Вороновицю окремо, організуйте собі цікаву екскурсію – в цьому селищі є на що подивитись: костьол, церква, яка колись була костьолом, а потім сільмагом та кінотеатром, дерев’яна церква – прекрасний зразок подільської архітектури, а головна окраса і пам’ятка Вороновиці – палац Грохольських.
Палац Грохольських
Колись Вороновиця була містечком. В радянські часи термін містечко замінили громіздким селищем міського типу (смт), але у Конституції України немає терміну смт – є просто селище. Провінційні чиновники та землевпорядники часто продовжують вживати абревіатуру смт – їм приємніше, щоб їхнє селище було схожим на місто, ніби саме слова роблять його схожим на місто… Вороновиця – давнє містечко, але я не буду вдаватися в його історію, про неї ви можете почитати на Вікіпедії, або на сайті Андрія Бондаренка. Зазначу лише, що із 18 століття Вороновиця належала родині Грохольських, і саме в часи Грохольських було зведено усі, існуючі нині, пам’ятки містечка.
Найстарішою будівлею Вороновиці є дерев’яна Михайлівська церква, зведена у 1752 році у присілку Вороновиці, який називається Ганщина. Це прекрасний тризрубний храм, за стилем близький до козацького бароко – триярусні частини вкриті грушеподібними банями. Церква є пам’яткою архітектури національного значення. Зоб дістатись до неї, потрібно від центрального перехрестя Вороновиці, залишивши палац Грохольських праворуч, проїхати (або пройти) у західному напрямку, і повернути праворуч, на вулицю Першотравневу.
Михайлівська церква
У 1771 році був зведений костьол, який майже відразу, після захоплення території Росією у 1793 році, перетворили на парафіяльну православну церква. Звичайно, у Вороновиці більшість мешканців були православними, але храм будувався у стилі пізнього бароко, типового для римо-католицьких храмів, із двосхилим дахом, базилікальною формою будівлі та високим декоративним фронтоном. У 19 столітті до фронтону прибудували дзвіницю, а вже у радянські храм спотворили гидкими прибудовами, перетворивши його на кінотеатр. Нинішня архітектура Богородицької церкви – результат нашарування різних архітектурних стилів за два з половиною століття. Цікаво подивитись, але естетики мало.
У 1793 році Грохольські заклали костьол Архангела Михаїла. І знову пізнє бароко, з високим фронтоном та двосхилим дахом – останні відголоски стилю римського храму Іль Джезу. В радянські часи храм перестав функціонувати – комуністи влаштували тут клуб. Пізніше (десь у 80-ті роки) замість клубу, у занехаяному, обдертому і потрісканому костьолі, мешканці Вороновиці облаштували у храмі громадський туалет. Яке ганьбище. На щастя у селищі зберіглася католицька громада, яка повернула собі храм, а потім реставрувала його.
Михайлівський костьол
Богородицька церква
Палац Грохольські збудували у 1770-1777 роках. Це ранній класицизм – головний об’єм та два бічних крила. Всього 43 кімнати. У плані палац схожий на підкову. Все симетрично, і красиво, особливо після реставраційних робіт, які було проведено В рамках програми ЄС “Підтримка політики регіонального розвитку в Україні” за фінансування Європейського Союзу. Щоправда, відреставрували лише лицьовий фасад та внутрішні приміщення палацу. Навколо палацу зберігся парк, в якому стоїть досить цікава
Грохольські жили на широку руку й дуже любили розкіш. Інтер’єри палацу були прикрашені ліпниною та мозаїками, на стінах висіли дорогі картини знаних майстрів. Взагалі, Грохольські були знаними колекціонерами живопису. Під час мандрівки Італією Антуан Грохольський купив 519 полотен – фламандських, голландських та французьких художників – це була неймовірна колекція.
У 1831 році Грохольські підтримали Польське повстання, за що власник Вороновиці Адольф Грохольський був засланий до Сибіру. У 1863 році наступний власник – Людгард Грохольський підтримав нове Польське повстання. Цього разу цар не витримав і маєтності родини були конфісковані, а у 1865 році їх продали родині Можайських.
Олександр Можайський, морський капітан І рангу, командувач флотилії, яка охороняла Амурський лиман, вийшовши у відставку перебрався у Вороновицю, отримавши права на володіння маєтком загиблого брата. Протягом 1869-1876 рр. був власником та управляючим маєтку у Вороновиці, і активно експериментував, створюючи прототипи літальних апаратів. Саме Олександр Можайський, на думку радянських дослідників, був першим винахідником величезного повітряного змія – прототипу планера. На тому змії, за трійкою коней, могла піднятись у небо людина.
У 1971 році у Вороновицькому палаці було створено Музей авіації й космонавтики, який функціонує ще й нині. Загалом палацово-парковий комплекс перебуває у задовільному стані, але реставрацію потрібно продовжувати – ззаду, там де не всі туристи бачать, палац обдертий.
Текст та фото Романа Маленкова
