Словаччина. Гуменне Humenné. Палац Другетів

Гуменне – районний центр на сході Словаччини, у Пряшівському краю. Це найближче до України (разом із Михайлівцями) відносно велике словацьке місто. Тут 35 тисяч мешканців. Якщо чесно, Гуменне досить сильно відрізняється від міст заходу Словаччини, воно більше схоже на український райцентр, просто більш доглянутий і з гарними дорогами. Тут не збереглося старовинної забудови – старувки. Більшість будівель зведені у соціалістичний період, але це не означає, що у Гуменному немає на що подивитись. Тут є готична римо-католицька церква Усіх Святих, яка колись була францисканським монастирем і була побудована у 14 столітті, Преображенська греко-католицька церква 1767 року побудови, неоготична реформаторська церква (1890 р.), церква на Голгофі (1891 р.), скансен із дерев’яним храмом 1745 року побудови, трохи старовинних житлових і адміністративних будинків. Але головною пам’яткою Гуменного є палац Другетів.

Перша письмова згадка про Гуменне датується 1317 роком. Із тих часів місто було столицею угорського історичного регіону Верхній Земплін.

Від самого заснування Гуменне було у власності родини Другетів – франко-італійського роду, який потрапив до Угорщини у 14 ст. – Філіп Другет прибув у свиті короля Карла І Роберта, і так і залишився. Пізніше вони так розбагатіли, що мали маєтності по всьому королівству, зокрема і в українському Закарпатті. Невицький замок був багатовіковою резиденцією Другетів.

У Гуменному Другети збудували замок, який у 1610 році перебудували у ренесансний палац із парком. У 1684 році Другети вимерли, і Гуменне, почергово, належало різним власникам. У 1812 році Кароль Андраш перебудував палац у стилі необароко, для своєї дружини Етельки Шапарової. Навколо розбили англійський парк. Від тих палац архітектурно не змінився. У 1945 році садибу націоналізували, а у 1946-му тут була велика пожежа.

Після ремонту, у 1950-1953 роках в будівлі розміщувалась державна російська гімназія – то була данина шани, чи то підлабузництва, перед СРСР. 

У 1964 році почалася велика реставрація та реконструкція будівлі, яка тривала 7  років. Із 1971 року тут Краєзнавчий музей, який функціонує і нині.

Тест та фото Романа Маленкова.

48.944017, 21.931119 Дивитись на мапі Google Maps