Місто Снина розташоване за 15 км від нашого Великого Березного. 20 тисяч населення. Райцентр (в Словаччині центр округа). Сюди ми потрапили майже випадково – вже їхали на рідні терени, але здалеку побачили палац. Вирішили зробити ще одну зупиночку, тим більше біля палацу було весілля – хто ж не хоче пофоткати красуню-наречену на тлі гарного палацу?
Снина вперше згадується в письмових документах під 1317 роком – то було село. У 15 столітті Снина отримала міські привілеї, тут звели замок та монастир отців василіан. Як і Гуменне, Снина належала Другетам. Тоді це був напіврозвалений замок із дерев’яним палацом. Дочка Другета Клара вийшла заміж за графа Петра Зічі – на цьому закінчилася ера Другетів у Земплені, та і сам рід зник.
Наприкінці 18 століття власницею Снини була Тереза Ван Дернат. Вона зруйнувала дерев’яний палац і звела той, який ми бачимо нині. Сини Терези у 1799 році продали маєток голландському металургійному магнату Юзефу Роллу. У 1809 році Ролл знайшов біля Снини поклади залізної руди і збудував металургійний завод у місті. У 1841 році було збудовано ливарний завод, але через деякий час поклади руди вичерпались і заводи було закрито. А від Роллів залишилась каплиця на кладовищі.
Текст та фото Романа Маленкова
