Фаселіс

На початку липня в теперішній Анатолії, а колишній Лікії стоїть божевільна спека. Та, сидячи у театрі Фаселіса, твоє обличчя обдуває морський вітерець і  почуваєшся досить комфортно. Тут завжди мало туристів, бо всі пролітають з Анталії (яка лежить в 57 км) до Кемеру (зовсім поруч – 16 км) і далі та в зворотному напрямку. Де вже там побачити табличку з написом Phaselis. 

 

Засноване в 7 столітті греками з Родосу місто було від самого початку більше морським і портовим. Три гавані давали такий необхідний прихисток вздовж скелястих берегів Тавру, що ростуть ту прямо з моря. Коли на аверсі монет карбуєш ніс корабля, а на реверсі — корму, кожному зрозуміло, з чого ти живеш. Сполучалося місто з рештою світу здебільшого теж морем, бо одразу за стінами починалися скелі, болота і озеро, яке зараз теж більше схоже на болото.

В історії заснування міста є легенда, що розповідає, що перші поселенці зустріли на цьому місці пастуха. Вони вирішили його пригостити тим, що мали: кукурудзою і копченою рибою. Пастух вибрав рибу і з тих пір вівтарі богам у Фаселісі пропахлися копченою рибою. Чомусь ніхто не згадує про пиво. Риба ж без пива, ех, не у всьому греки були досконалі. 

 

 

Лідійці, перси, афіняни, спартанці – усі періодично, хто мирно, а хто силою прагнув утримувати Фаселіс. І тільки Олександру Македонському «продали» місто за одну золоту монету, після чого той трішки «допоміг» жителям Фаселісу поквитатися з ворогами. Є теорія, що саме тут у Фаселісі сховано золотий саркофаг Олександра Македонського з його прахом, який таємно перевезли з Олександрії. Пошукайте при нагоді. Це не єдина гордість міста - у місцевому храмі Афіни зберігався спис прославленого Ахіллеса.

У фаселісі жив філософ, поет і оратор Теодект, учень Сократа і Платона. Саме йому була надана честь виголосити надгробну промову над такою собі могилкою царя Мавзола - Галікарнаським мавзолеєм, що входив у сім чудес світу. Перебуваючи в місті, під час однієї з вечірок Олександр чи то коронував статую філософа, чи то підніс вінок. Якщо розгадаєте загадку Теодекта, можете теж носити вінок: із двох сестер перша народжує другу, яка в свою чергу породжує першу. Ну що? Давайте ще одну: у природи є одне особливе створіння. При першому народженні дуже велике, посередині життя сильно зменшується, а перед тим як щезнути назавжди – знову виростає.

За часів правління Риму Фаселіс переживав розквіт - жваво йшла торгівля, і час від часу місто відвідували високопоставлені особи або ж кілікійські пірати. Одному з них навіть вдалося деякий час покерувати містом. А от божественність імператора Адріана так вразила жителів, що йому в 129 році була побудована арка, залишки якої збереглися і понині. 

Але приблизно у XIII столітті Фаселіс запустів чи то через напади джмелів (згадки про це в історії), чи то через землетруси й торгову конкуренцію.

 

 

 

 

У жителів Фаселісу була зачіска, що відрізняла їх від довколишніх і дала їм назву Sisoe. На розкопках знайшли табличку з написом «Не округлюйте кути голів своїх», а зачіски знайдених скульптур підтвердили цей вислів. 

Хоча в Анатоії й досі виробляють парфуми Phaselis, масло лілій, як і самі квіти вже не знайти. Ось уже майже тисячу років у місті ніхто не живе. Та загалом тут прекрасно збереглися багато будівель римського періоду: ворота Адріана, акрополь, театр, лазні, акведук. 

А коли вам обридне бродити руїнами Фаселіса серед кедрів і сосен,  скупайтеся і позасмагайте на дикому пляжі влаштуйте пікнік, згадавши, що все у цьому світі скороминуче. 

 

Текст і фото Сергія Щербія