На 80 кілометрів північніше Іскіліпа розташований Османджик. Турецькою пишеться Osmancik, але латинська «с» у турків завжди читається як «дж», тому Османджик. Якщо ви надумаєте гуглити місто під такою назвою кирилицею – знайдете лише рис. Так, навколо Османджика, в долині найдовшої турецької ріки Кизилірмак, величезні рисові поля, а в самому місті селекційно-дослідницький інститут, де вивели один із кращих сортів рису – Osmancik 97. Саме цей рис вам запропонує купити гугл, а якщо ви все ж хочете виловити скупеньку інфу про місто, розташоване на півночі Туреччини, за 120 км від Чорного моря, в провінції Чорум – гугліть латинкою і перекладайте.
Османджик лежить при трасі, яка сполучає Стамбул, з усією Азією. Саме дорога із Сходу у Європу, Шовковий шлях, була причиною появи замку Кандибер, на стрімкій скелі, над рікою, навколо якого пізніше виросло місто. Перші укріплення Османджика з’явились у римські часи (на це вказують і римські гробниці, поряд із замком), але науковці, принаймні турецькі, стверджують, що замок Кандибер збудували сельджуки.
Замок Кандибер – це одна із двох атракцій Османджика, заради яких обов’язково потрібно відвідати це місто. Взагалі то, від замку залишилося не так вже й багато, і підніматися до нього досить високо, але які ж краєвиди на місто та долину Кизилірмаку відкриваються звідти… Та не це головне. Головне – нічна підсвітка замку та скелі – вона просто казкова, і саме заради неї фотографи їдуть у Османджик.
Друга атракція міста – найдовший арковий міст Османської імперії. Усім подобаються османські мости – туристи їх завжди залюбки фотографують, а тут міст у 240 метрів завдовжки! Його збудував місцевий правитель Коюн-Баба (візир) – на честь нього міст і назвали. Зробив він це, за наказом султана Баязида, у 1484-1489 рр.
Міст вражає. Колись він мав 19 арок, але річка зменшила свою ширину, і 4 арки розібрали. Під мостом майже завжди повно форелі – ще одна місцева атракція – споглядання, як «пасуться» зграї цієї риби.
Нині берег Кизилірмаку, біля легендарного мосту – симпатична набережна, напакована ресторанчиками. 95% відвідувачів – чоловіки, які сидять тут цілий день – п’ють чай та грають у нарди. Хоча Османджик – зовсім не еталон турецького консерватизму – тут повно дівчат, вдягнутих за європейською модою в коротенькі шорти та міні спідниці, але цілоденно в ресторанах вони не сидять. Хтозна скільки раз на день заспівує (завиває) муедзін, із десятків мінаретів, але місто не виглядає запилюженим уламком Османської імперії. Хоч і називається Османджик. Назва пішла зовсім не від Великих Османів, а від менших – роду Османджиклі, двоє представників якого були Великими візирами імперії у 15 столітті, і за свою резиденцію мали якраз Османджик.
Приїдьте у місто на Кизилірмаку у другій половині дня і залишіться на ніч. Підніміться на замок, прогуляйтеся величним мостом Коюн-Баба, поласуйте сібасом-левреком у рибному ресторанчику. Ви отримаєте від Османджика справжнє задоволення, особливо, якщо ви фотограф.
Турецькою мовою чоловік – bay, а жінка – bayan. Принаймні так написано на вбиральнях, а гугл перекладає ці слова, як містер і леді. Так от леді чекає в Османджику тотальна дискримінація, адже вбиральні біля мечетей майже забули про існування леді – одна тісненька кабінка, на противагу великій, на кілька десятків містерів, чоловічій вбиральні. А вхід у мечеть для жінок збоку – там написано bayanlar, і відразу за дерев’яну решітку. Обурення традиційно чисельнішої жіночої частини нашої групи не мало меж. Отака вона ісламська справедливість – жінка повинна сидіти вдома, а молитись за весь світ будуть чоловіки.
Молитись у Османджику є де – мечетей повно. Найстаріша була зведена у 1331 році. Вона розташована у самісінькому центрі міста і називається Бейлерчелебі. Щоправда, цей храм зовсім не виглядає на свій поважний вік, адже після землетрусу 1896 року її дуже сильно осучаснили. А от мечеть Імарет, збудована у 1431 році, зберегла свої первісні риси і колорит. Ви знайдете її з іншого боку замкової гори, і саме біля цієї мечеті стоїть вкрай несправедливий туалет. Ех, нема на них руху Femen.
PS. Пізніше я дізнався, що міст у Османджику не найдовший. У болгарському місті Слівенград зберігся османський міст довжиною 259 метрів.
Текст та фото Романа Маленкова
