Село Зазим’є є одним з найстаріших на Київщині. Воно відоме з ХІІ століття. Розташоване у 10-и км на північ від Броварів. Має сільську раду. В селі мешкає понад 2 тис. жителів.
Цими землями, що розкинулись у долині Десни, колись проходив важливий шлях Київ-Чернігів, більшість поселень ведуть свою історію з часів Київської Русі (Зазим’є, Пухівка, Рожни, Літки), за переказами, саме в лісах цього регіону промишляв Соловей-розбійник. Хоча, насправді правда трохи інша – Соловей зовсім не був розбійником, а був князем слов’янського племені сівери (сіверян). Він не бажав примати християнство і присягати Великому князю Київському, за це проти нього виступила київська дружина, очолювана Іллею Муровцем (із містечка Мурівськ). Ми вже знаємо за ким була перемога. Ну а пропаганда зробила на віки Солов’я розбійником.
У 17-18 століттях Зазим’я було козацьким селом і спочатку входило до складу Броварської сотні, а потім Київської сотні Київського полку.
У квітні 1920 року в Зазим’ї спалахнуло повстання проти росіян. Все почалося із спроби більшовиків відібрати у зазимців коней… Спочатку проти повсталих селян було кинуто загін із сотні чекістів. Врятуватися зміг лише один. Проти зазимців, до яких приєдналися й сусідні населені пункти: Требухів, Літки та Погреби, кинули Башкирську кавалерійську бригаду та артилерію. Повстанці почали відступати до Дніпра й переправились на правий берег, зайнятий військами Петлюри. Пізніше, частина з них емігрували за Збруч. Ну а над селом російські окупанти влаштували жорстоку розправу, підпаливши його…
Зазим’я, засноване у 20-ті роки ХІІ століття, отримало назву від свого розташування за зимовим князівським двором. У Зазим’ї є цікава та досить незвична пам’ятка ХІХ століття – цегляна Свято-Воскресенська церква. Побудований у 1875 році цей храм має п’ять невеликих бань та дзвіницю. Його прикрашають розміщені по кутах напівколони та багатий орнамент, викладений з цегли. У загальному вигляді церкви присутні певні, майже невловимі, східні риси. Такий стиль називають неоруським.
Ініціатором будівництва Свято-Воскресенської церкви був Кузьма Суботовський – архієпископ Казанський і Астраханський Павло. В будівництві взяли участь більшість жителів села.
Текст Романа Маленкова, фото Олега Години
Воскресенська церква
