Церква Святого Дмитра у Маткові – один із кращих дерев’яних храмів України. Це архітектурний шедевр, який своїми численними заломами дуже нагадує китайські пагоди – здається ніби майстри, які звели цей храм, перед тим їздили у Китай на стажування, наприклад, до пагоди Диких гусей. А майстри-будівельники відомі – це Іван Мельникович та Василь Іванович – їхні імена доніс напис, який зберігся на одвірку південних дверей. Інший напис, на західному порталі, зроблений польською мовою, вказує на дату закладання церкви – 21 червня 1838 року.
Церква Святого Дмитра вважається найвищим щаблем бойківської архітектури. Бойки – це етнографічна українська група, яка ще й нині заселяє північні й південні схили Українських Карпат. Але, свого часу, частина бойків розселилася майже по всій Україні – прізвище Бойко, яким називали часто вихідців із Прикарпаття, є одним із найпоширеніших українських прізвищ. За поширеною версією бойки походять від кельтського племені бойїв, хоча і білі хорвати (це вже східнослов’янське плем’я) відіграли суттєву роль у формуванні етнічної групи. Але ні кельти, ні білі хорвати храмів, подібних до бойківського типу, не зводили, як не робили цього й інші етнічні українські й слов’янські групи. Бойківський тип дерев’яного храму більшість фахівців називає вершиною дерев’яної української архітектури, а храм у Маткові – кращий серед 70 бойківських храмів, що збереглися.
У 1838 році храм у Маткові освятили на честь Собору Різдва Богородиці, церквою Святого Дмитра він став вже після поновлення богослужінь в часи незалежної України, а із 1949-го сорок років святиня стояла зачиненою – добре, що совєти взагалі її не знищили.
Первісно храм повністю був вкритий гонтом, нині на його стінах шалівка, а на маківках бляха. Звичайно, із гонтом, він виглядав колоритніше, але такі вже віяння часу – нині нерідко за ремонт беруться не кваліфіковані архітектори-реставратори, а представники церкви. Але навіть у шалівці, під бляхою цей храм чудовий, недаремно його включили у список Світової спадщини ЮНЕСКО,
Поряд із церквою стоїть триярусна дзвіниця, яку звели вже у 1924 році звів майстер Михайло Веклич на замовлення священика Володимира Куновського.
Нині церква Святого Дмитрія є греко-католицьким храмом.
Текст та фото Романа Маленкова, Сергія Щербія