Маньківці. Загублений костьол

Маньківці розташовані за 12 км на схід від Бару. Сюди ми потрапили дорогою на Чернятин та Жмеринку, і, якщо чесно, про костьол Святої Трійці, у цьому селі, нічого не знали. Відразу зазначимо, що дорога сюди не найкращої якості – покоцаний асфальт і шматок поганенької бруківки, але бувають і гірше дороги. Якщо ж ви у Барі, і вам хочеться ще цікавинок, то якраз Чернятин, із його неоготичним палацом, підійде. А дорогою – Маньківці.

Костьол Святої Трійці стоїть майже у центрі села. Будівля без даху та дверей, вся облуплена, виглядає мальовничою руїною. А збудували її у 1789 році у популярному в ті часи стилі польському провінційному різновиді бароко (Стара Котельня, Ліщин, Бердичів, Топори і, мабуть, сотні інших схожих храмів звели в той період), хоча в багатьох джерелах називають це раннім класицизмом – хто зна як воно правильно, адже сучасний стан будівлі не дозволяє сказати чітко.

Раніше село називалося Тягин. Назва Маньківці, з’явилася у 19 столітті, і ймовірно пов’язана з якоюсь Манькою. Місцеві мешканці вважають що цією Манькою була Текля Вітославська, яка походила із роду Дембських. Дембські володіли Тягином у 18 столітті, і саме вони заснували костьол Святої Трійці. Новий власник села, Ігнацій Вітославський, ніби то називав дружину Манькою. Але як могла Текля трансформуватись у Маньку?.. А от пізніше селом володіла російська поміщиця Марія Львова – більш вірогідно, що «Манька» саме вона.

За совєтів храм закрили, він поступово руйнувався. Зараз він зовсім «безхозний» і навіть у переліку римо-католицьких храмів Вінницької області, на офіційному сайті, відсутній. Єдиний плюс у його тяжкому становищі – там можна гарно «полазити», адже збереглися сходи. Дітлахи задоволені, та й деякі туристи теж.

Текст та фото Романа Маленкова


Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)