Києво-Печерська лавра, зважаючи на свої розміри, розбита на окремі вулиці. Від Великої церкви, на захід, веде вулиця, яка здавна називається Економічною, адже звідси в монастир завозились будматеріали й продукти харчування. Вона упирається в браму монастирських мурів, теж Економічну, над якою височіє п’ятибанна церква Всіх Святих, увінчана грушеподібними банями. На думку багатьох дослідників мури, браму і церкву проектував один архітектор – Дмитро Аксамитов. Кошти на будівництво виділив Іван Мазепа.
Сучасне фото церкви Всіх Святих та малюнок Тараса Шевченка
Церква Всіх Святих – дерев’яна козацька архітектура втілена у камені – це шедевр українського бароко, один із найбільш довершених храмів свого періоду в Україні. Зводили його два роки – із 1696 по 1698-й. Тоді ж і розписали, але розписи того часу не збереглися, натомість ми бачимо прекрасні розписи, виконані у 1906 році учнями лаврської Іконописної майстерні, під керівництвом Івана Їжакевича.
Розписи та різьблений іконостас, виготовлений у XVIII-ХІХ століттях, формують неймовірний ефект довершено-затишного інтер’єру. Початково іконостас містив 52 ікони, але в роки Другої Світової війни 16 ікон зникло.
Варто відзначити відмінні акустичні якості внутрішнього об’єму церкви, які закладались ще в процесі зведення стін – для цього у стіни спеціально замуровували горщики різного розміру – голосники. Щоправда, ченці монастиря акустичні якості церкви експлуатували не часто – богослужіння тут відбувалися лише раз на рік, у день Всіх Святих.
Церква Всіх Святих двох’ярусна: нижній ярус займає монастирська брама, верхній – власне церква, з’єднана галереєю із фортечними мурами. Ззовні храм прикрашений пишним ліпним декором, характерним для українського бароко, а над зовнішньою брамою вже у ХХІ столітті відновлено герб Мазепи – засновника храму.
Багато хто вважає церкву Всіх Святих одним із найгарніших храмів лаври, наприклад, такої думки був Тарас Шевченко, який замалював її у 1846 році. Можливо, це дійсно так.
Текст та фото Романа Маленкова