Антонів

Село Антонів розташоване на південному сході Сквирського району. Має сільську раду. Кількість населення – 840 осіб.

костьол Підгірських

Костьол родини Підгірських. Фото Ростислава Маленкова

костьол Підгірських
Хащі обступили костьол

костьол ПідгірськихІсторична дата утворення Антонова невідома. Припускають, що в княжу добу на місці села стояло місто Розволожжя, яке було досить крупним. Залишки земляних ровів цього поселення були помітними ще у 19 столітті. Підтверджують подібну версію і сучасні археологічні дослідження. Розволожжя зруйнували татаро-монголи. Пізніше на його місці стояло село із такою ж назвою.

У 18 столітті (в польські часи) Антонів був містечком. Але із 1790 року, після переходу Правобережжя до Росії, Антонів став селом.

Тривалий час Антонів належав родині Вишнивецьких. Із 1765 року ним володіли Замойські, а згодом Михайловські. Але з кінця 18 століття і до 1917 року село належало родині Підгірських – магнатів польського походження.

Водяний млин

Водяний млин (19 ст.) на Березанці

Водяний млин

А це інший водяний млин (19 ст.) на тій же річці

Водяний млинУ 1810 році Підгірські збудували в Антонові кам’яний костьол, який згодом став їхньою родовою гробницею. До Антонівської римо-католицької парафії відносились поляки із навколишніх сіл та католики, що працювали на підприємствах Підгірських. За твердженням відомого краєзнавця Лаврентія Похилевича парафія була невеликою, але дуже заможною. Костьол Підгірських стоїть в Антонові і нині. Ця невелика, але дуже оригінальна будівля (за формою нагадує піраміду) нині перебуває у занедбаному стані й поступово руйнується.

 

Від розкішної антонівської садиби Підгірських, крім костьолу та занедбаного парку нічого не залишилось. Але у селі є ще дві пам’ятки – водяні млини, зведені Підгірськими на річці Березанка. Одна із цих господарських споруд ще й досі виглядає дуже ефектно.

Водяний млин

Водяний млин

Водяний млин

Водяний млин

49.628383, 29.787027 Дивитись на мапі Google Maps