Онуфріївська церква розташована у північно-західній частині Буська, яка називається Воляни. Сюди нам дорогу показав місцевий мешканець на ладі-восьмьорці – самому знайти дорогу до головної пам’ятки Буська непросто. А до пам’ятки номер два, церкви Святої Параскеви, дістатись ще важче, тому ми до неї й не поїхали (про що тепер жалкую).
Колорит Онуфріївської церкви просто вражає, особливо у комплексі із навколишнім ландшафтом. Церква збудована на пагорбі, на високій терасі Західного Буга. Навколо густо стоять високі дерева, через які храм практично не видно із вулиці.
На думку науковців в давні часи на пагорбі Онуфріївської церкви стояло укріплене поселення, від якого залишилося городище. Стосовно побудови теперішньої церкви одностайної думки немає. Одні датують побудову 1642 роком, інші – 1670-м. Дуже цікавим мені здається напис на охоронній табличці, прибитій біля входу: “Пам’ятник архітектури. 1342. Онуфріївська церква та дзвіниця /дер./ 1758 р.” Про що свідчить 1342 рік? Незрозуміло.
Центр Буська та ратуша
Брама палацу Бадені, крізь яку ми так і не змогли пройти
Церква двозрубна, із однією великою шоломоподібною банею. Верхи вкриті пофарбованою у зелене бляхлю, стіни оббиті гонтом.
Яким би роком не датували побудову храму, але в любому випадку він дуже старий. Від нього просто віє старечою мудрістю, як від древнього зморщеного дідугана, точніше, як від нетлінних лаврських мощей. Але зеленофарбована бляха – щось не дуже стильно. Таким храм зробили під час останнього ремонту в 2009-10 рр. До цього його ремонтували у 1970-му та у 1906-му.
Онуфріївська церква – пам’ятка архітектури національного значення.
Текст та фото Романа Маленкова
