- Балтський район
- Березівський район
- Білгород-Дністровський район
- Біляївський район
- Болградський район
- Іванівський район
- Ізмаїльський район
- Кілійський район
- Кодимський район
- Лиманський район
- Овідіопольський район
- Одеса
- Одеський район
- Подільський район
- Ренійський район
- Роздільнянський район
- Савранський район
- Саратський район
- Тарутинський район
- Татарбунарський район
Одеська область розташована на південному заході України. Вона є частиною морського фасаду України, оскільки знаходиться на перетині важливих міжнародних водних шляхів. Площа – 33310 кв. км. По території області проходять державні кордони України з Румунією і Молдовою. На півдні Одеська область омивається Чорним морем. Довжина морських і лиманних узбереж від гирла ріки Дунай до Тилигульского лиману досягає 300 км.
Адміністративний центр – Одеса. В області – 26 районів, 17 міст, у тому числі 5 обласного підпорядкування (Одеса, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Іллічевськ, Котовськ), 33 селища міського типу та 1140 сільських населених пунктів. Чисельність наявного населення області на 1 сiчня 2001р. становила 2491,6 тис. осiб.
Культурним центром Одещини є Одеса. Це місто має значну кількість культурних пам’яток та пам’ятників видатним діячам культури та мистецтва. В Одесі є дивовижний за своєю красою театр опери та балету, нескінченно довгий, та всіяний старими будиночками Французький бульвар. Також Одеса є “столицею гумору”, а її мешканці вважають себе одеситами за національністю. Щороку навесні тут проходить гумористичний фестиваль “Юморина”.
Тепле море, лікувальні грязі, мінеральні води, морські пляжі створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини. У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані цінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення.
Степанівка. Маєток Кузнецова
Степанівка розташована недалеко від дороги, що іде на Курісове із Одеси. Там дорога нормальна, а от ці шість кілометрів відгалудження до Степанівки – паскудний розбитий шмат, який ми проїхали дурно, адже до маєтку художника Кузнецова нас наввть не підпустили. Там були собаки – доги, нам сказали, що будівля належить Академії наук, там якась типу обсерваторія. […]
Спаське
Село Спаське заснували у 1818 році. Приїхавши сюди, ми відразу звернули увагу, що люди в селі в більшості розмовляють російською мовою із дивним акцентом – схоже, як Вилковому. Один місцевий дідусь нам сказав, що в селі живуть старообрядці липовани. Про історію заснування села, його розвитку та історію сільського храма нам ніякої інформації знайти не вдалося. […]
Саф’яни
Село Саф’яни розташоване поряд із Ізмаїлом, за 10 км від румунського кордону та від Дунаю. Але, на відміну від більшості придунайських сіл, більшість населення у Саф’янах становлять українці. Село офіційно заснували у 1790 році. Раніше воно називалося Соф’ян Sofian, але після Другої світової його перейменували. Село пройшло типовий історичний шлях, для поселення Бессарабії. Ним володіли […]
Сарата
Сарата заснована 1822 року пастором Іґнацом Ліндлом. 10 березня 1822 року І. Ліндль виїхав до нового місця проживання — Сарати. Слідом за ним приїхала і його паства. З листа одного з колоністів (від 27 травня 1822 року), опублікованого Г. Далтоном, відомо, що 1 квітня в Сарату прибуло 50 возів з переселенцями. До кінця 1822 року […]
Саврань
Саврань — селище міського типу в Подільському районі Одеської області Україні, на південно-східному Поділлі, при злитті річок Савранки з Південним Бугом. До 1923 року — адміністративний центр Савранської волості. До 17 липня 2020 р. — центр Савранського району, потім — Савранської селищної громади. Назва населеного пункту походить від річки Саврані. Версій щодо походження слова «Саврань» […]
Ревова. Козацький цвинтар
Заснували село у 1897 році – це офіційна інформація. До 1945 року воно називалося Васерівка, чому назвали Ревова – інформації не маємо. Село невелике – близько трьох сотень мешканців, але нам більше цікаве не саме село, а старовинний цвинтар із кам’яними хрестами, розташований поряд із трасою Е-95 – хрести навіть з дороги видно. Цвинтар вказує […]
Покровка. Іванівська церква
Село Покровка розташоване неподалік від траси Е-95 Київ – Одеса. Тутешня церква заслуговує на увагу – вона дуже гарна, але туристів тут зовсім не буває. Заснували село у 1794 році. Нині тут мешкає близько шести сотень осіб. Як я вже згадав вище, головною пам’яткою Покровки є церква Івана Богослова, зведена на зламі століть на кошти […]
Петровірівка
Нині велике село Петровірівка (населення близько 2,8 тисяч осіб) лежить поряд із трасою Е-95 (Київ -Одеса), а колись тут був цілий дорожно-транспортний вузол, через який проходили шляхи із Одеси на північ, та на Поділля і Волинь. Тому й заснували у 1814 році дрібненьке містечко Петровірівка, для обслуговування доріг. Станом на 1886 рік у містечку Петровірівка, […]
Пасицели. Дві церкви
Село Пасицели розташоване на південь від Балти. Його заснували у 1724 році, на османських землях, селяни із Північного Поділля та Молдови. Нині тут близько мешкає близько 1300 осіб, ніби й не дуже багато, але у селі є дві школи (не знаю чи працюють обидві) і дві церкви. Пояснити таку подвійність досить просто – до 1967 […]
Нова Некрасівка
Село Нова Некрасівка засноване донськими козаками-некрасовцями – послідовниками отамана Гната Нєкрасова, який, після невдалого повстання проти царської влади, заключив договір із Кримським ханством і відвів на його території на Кубань від 2 до 8 тисяч козаків із родинами. Пізніше, після захоплення Кубані росіянами, некрасовці пішли в Бессарабію на Дунай, де отримали дозвіл на поселення від […]
Курісове. Казковий палац
Курісове було засноване десь наприкінці 18 століття, хоча це може бути суперечливим питанням, адже російські окупанти, прийшовши на землі Османської імперії, захоплювали ногайські поселення, але про них в історичних документах нічого не фіксувалося, мовляв, це було дике безлюдне поле. Заснував поселення начальник канцелярії Суворова Іван Куріс. Нащадок козацької старшини, багаторазовий губернатор різних територій, дуже небідний […]
Михайлопіль. Садиба Юковського
Село Михайлопіль Тираспольського повіту Херсонської губернії було засновано на початку XIX століття кріпаками-втікачами з Правобережної України. Спочатку тут було кілька сіл: Мале Жеребкове, Жеребкове (мешканці цього села називали його Михайлополем, в той час, як населення інших сіл іменувало Мале Жеребкове та Жеребкове просто «Жеребкове») і Андріївка, яка була у власності Юковських. У середині XIX століття […]
Малинівка. Рацулове. Козацький цвинтар і турки месхетинці
Про Малинівку в інтернеті дуже мало інформації – її практично зовсім немає. Лише, що населення тут 420 осіб, колишня назва Рацулово, і що 70% населення рідною мовою вважає українську, 4,29% – молдовську, 1,19% – гагаузьку. Відразу постає багато запитань – чому до 1945 року село називалося Рацулово, і чому його перейменували? Перейменовували совєти назви іншомовного […]
Кодима
Кодима лежить на однойменній річці, а назва річки має тюркське походження – схід, або річка, яка тече на схід. Нині це невелике містечко, в якому мешкає 8600 осіб. На початку 20 століття це теж було невелике містечко, менше ніж зараз – там мешкало близько трьох тисяч осіб. Половину становили євреї. Заснували Кодиму у 1754 році. […]
Кирнички. Фонтай Фей
На роздоріжжі між Болградом та Ізмаїлом, при трасі Одеса – Рені, лежить велике село Кирнички. Засноване воно було невеликою групою українських уходників-втікачів, але у 1828-1830 рр. сюди прийшла значна кількість болгарських колоністів, і поселення отримало Кирнички (те саме, що і кринички, болгарською). У 1856 році Бессарабія потрапила під владу кнізівства Волощини і Молдови, і село […]