Одеська область

Одеська область розташована на південному заході України. Вона є частиною морського фасаду України, оскільки знаходиться на перетині важливих міжнародних водних шляхів. Площа – 33310 кв. км. По території області проходять державні кордони України з Румунією і Молдовою. На півдні Одеська область омивається Чорним морем. Довжина морських і лиманних узбереж від гирла ріки Дунай до Тилигульского лиману досягає 300 км.

Адміністративний центр – Одеса. В області – 26 районів, 17 міст, у тому числі 5 обласного підпорядкування (Одеса, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Іллічевськ, Котовськ), 33 селища міського типу та 1140 сільських населених пунктів. Чисельність наявного населення області на 1 сiчня 2001р. становила 2491,6 тис. осiб.

Культурним центром Одещини є Одеса. Це місто має значну кількість культурних пам’яток та пам’ятників видатним діячам культури та мистецтва. В Одесі є дивовижний за своєю красою театр опери та балету, нескінченно довгий, та всіяний старими будиночками Французький бульвар. Також Одеса є “столицею гумору”, а її мешканці вважають себе одеситами за національністю. Щороку навесні тут проходить гумористичний фестиваль “Юморина”.

Тепле море, лікувальні грязі, мінеральні води, морські пляжі створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини. У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані цінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення.

ajax spinner
Криничне. Чушмелій. Найбільше болгарське село України

Криничне. Чушмелій. Найбільше болгарське село України

Нині в Україні село Криничне відоме своїм вином – тут базується торгова марка “Колоніст”, яка випускає одне із кращих вин країни. Виноробством тут займаються із давніх давен, і роблять це болгари, які населяють Криничне. Власником підприємства є Іван Плачков – колишній міністр енергетики. Криничне – це найбільше болгарське село України. Загалом тут мешкає близько 4 […]
Залізничне. Болгарійка

Залізничне. Болгарійка

Село Залізничне розташоване трохи північніше Болграда. Його заснували болгари у 1861 році, і ще й нині становлять тут більшість населення. Всього у селі мешкає трохи більше 3 тисяч осіб, 76% із них – болгари. Від заснування і до хтозна коли (точніше до 1945-го), село називалося Болгарійка. У 1930 році, коли Бессарабія була у межах Румунії, […]
Дубинове

Дубинове

Село Дубинове розташоване на півночі Одеської області. Це вже зовсім не Бессарабія – це Побужжя, і село якраз лежить на березі Південного Буга. Населення близько тисячі осіб. Заснували село у 1724 році, і воно суттєво старіше ніж більшість сіл Бессарабії, заснованих колоністами вже у 19 столітті. Історія села Дубинове є на Вікіпедії – почитайте, якщо […]
Василівка. Палац “Лігво вовка” та Фрейд

Василівка. Палац “Лігво вовка” та Фрейд

Село Василівка відоме у документах із 1770 року. Тоді воно було татарським і називалося Каная Мурза. Після російської окупації на початку 19 століття село перейменували у Шостку, потім воно називалося Шестаково, а от коли воно почало називатися Василівкою – зрозуміти непросто, але на початку 20 століття назва була – Василівка. У 1830-1850-ті роки у Василівці […]
Білолісся. Акмангіт Achmanghit

Білолісся. Акмангіт Achmanghit

Село Білолісся, згідно з офіційними даними, було засноване у 1823 році. Для цього з’єднали два татарських села, які існували тут раніше – Акмангит та Мангит. Називатись воно почало Акмангит, і називалося так аж до 1945 року, коли його перейменували у Білолісся. Сталін хотів знищити татар і всі згадки про них, тому татар депортували, а їхні […]
Білине

Білине

Село Білине виникло у 1864 році як залізнична станція новозбудованої залізничної гілки Балта – Одеса. Розташоване воно за 5 км від Балти. Мешканців – близько 2 тисяч. Наприкінці 19 століття тут була збудована церква Ікони Казанської Богородиці, яка існує і нині. Також до цікавих об’єктів села можна віднести зализничний вокзал 19 ст., та старі житлові […]
Баранове

Баранове

Село Баранове було засноване наприкінці 18 століття, хоча є припущення, що воно існувало і раніше. Нині в селі мешкає близько півтисячі осіб. Головною пам’яткою села є мурована церква Різдва Богородиці, яку заклали у 1861 році, а у 1865-му освятили. Будівництво велося на пожертви парафіян. У 1923 році радянська влада закрила храм. Під час німецької окупації […]
Болград. Столиця болгар Бессарабії

Болград. Столиця болгар Бессарабії

Болград називають столицею болгар Бессарабії, а може й болгар України. Загальна кількість українських болгар близько 200 тисяч, із них близько 70 тисяч живе у Болградському районі, а його столиця – зрозуміло Болград. Більшість болгар живе по селам, тому Болград, із населенням у 15 тисяч (болгар із них половина) дійсно їх столиця, хоча загалом, таке маленьке […]
Новосільське. Сату-Ноу

Новосільське. Сату-Ноу

Село Новосільське до 1947 року називалося Сату-Ноу, що перекладається із румунської – Нове Село. Радянська влада, як будь які імперці, любила перекладати географічні назви, от і переклала на Новосєльскоє. Нині в селі мешкає близько 3,5 тисяч осіб, із них 92% – етнічні румуни, які називають рідною мовою – румунську. Як і будь який населений пункт […]
Кулевча

Кулевча

В селі Кулевча мешкає близько 4 тисяч осіб, і 98% із них – етнічні болгари, принаймні вони вважають рідною болгарську мову. У давні часи тут було ногайське поселення, яке називалося Одабаш, але коли росіяни окупували Бессарабію, ногайці кудись зникли, і от у 1830 році сюди прийшли болгарські поселенці із села Кюлевча (це в області Шумен), […]
Орлівка. Картал

Орлівка. Картал

Село Орлівка лежить у заболоченій, зарослій очеретами, низькій заплаві Дунаю, між озерами. Стара назва села – Картал, так воно називалося до 1946 року. Слово це татарське, і означає – «орел», звідти і радянська назва Орлівка. Але татар у селі немає – 95% населення (із майже 3 тисяч осіб) називають рідною мовою молдавську (читай румунську) – […]
Баннівка. Батьківщина болгарського героя

Баннівка. Батьківщина болгарського героя

Згідно із офіційною версією Баннівка була заснована болгарами, які прийшли на порожнє місце із міста Ізмаїл. Насправді, місце не було порожнім. До окупації Бессарабії Росією тут стояло ногайське поселення Кірет (Кірііт). Ногайці були примусово виселені, і на їхні землі запросили колоністів. Баннівку заснували у 1821 році. Очільником болгар-колоністів був чоловік, із прізвищем Бано, тому поселеня […]
Балта

Балта

Нинішня Балта – районний центр із населенням у 18 тисяч осіб. Місто невелике, але за кількістю пам’яток, за Балту, на Одещині, багатше лише Ізмаїл. Це вже не Бессарабія, і не Причорномор’я – це скоріше Поділля, або Придністров’я. А точніше – і те, і те, адже на південному боці Кодими мабуть Придністров’я, а на північному – […]
Кам’янка. Мангейм

Кам’янка. Мангейм

Кам’янка носить свою назву від 1945 року. Колись це поселення називалося Барабой, а у 1808 році сюди, із Бадена, Ельзаса, Рейніфанца та Пруссії, прийшли німецькі колоністи, які із дозволу імператора Олександра І, заснували колонію, яку назвали Мангейм. Станом на 1834 рік у німецькій колонії Мангейм було 299 жителів. У 1886 році у Мангеймі, центрі Мангеймської […]
Великодолинське. Грослібенталь

Великодолинське. Грослібенталь

Спочатку це було татарське поселення Аккаджа. Після російської окупації, у 1791 році татари звідси були виселені, а може й самі пішли, а у 1802 році село заселили німецькі колоністи, запрошені на завойовані землі царським урядом. Тоді поселення отримало нову назву – Гросс-Лібенталь – велика долина кохання. У 19 столітті німецькі колоністи масово заселяли степові землі. […]
Рибальське. Кандель

Рибальське. Кандель

Німецька колонія Кандель була заснована у 1802 році переселенцями із південних німецьких земель, напевне, із Баварії. Це були католики, тому у 1892 році вони збудували собі великий костьол, і освятили його на честь Святої Трійці. Збудували храм із вапняка (ракушняка) – традиційного матеріалу, для цієї місцевості. Підпорядкували його Тираспольській єпархії. Колонія Кандель була не маленькою. […]