Якщо вірити інформації та співпіставити дані із джерел, то ця непримітна та невиразна церква під бляхою, фарбована у токсично-рожевий колір, можливо, ні що інше, як колишній костел 1730-го (!!!) року. Про костел згадується у багатьох джерелах, не буду перераховувати. А ось у О.Цинкаловського в праці «Стара Волинь і Волинське Полісся (від найдавніших часів до 1914 року) згадується з 1791 року мурована церква св. Дмитра Солунського.
Там же читаємо: «Мотринки (саме так село тоді називали – авт.), село, Старокостянт. повіт, Красилівська волость, 16 км. від Ст. Костянтинова, на пів.-схід від Кузмина, при старому тракті Старокостянтинова до Проскурова. В кінці 19 ст. було там 89 домів і 632 жителів, мурована церква з 1791 р., церк.-прих. школа від 1891 р. В 1583 р. с. М. входило до складу ординації кн. Острозьких і належало до Кузьминської вол. В 1593 році спустошене татарами, в 1753 р. на підставі т. зв. Кольбушівської угоди подароване князями Сангушками Каролю Шидловському»
І в «Історико-статистичному опису церков і парафій Волинської єпархії» ця церква теж описана, як зведена на кошти комісара Старокостянтинівського повіту Вонсовича та парафіян.
Можливо це зовсім інші споруди ? Але ось що цікаво – і церква, і костел на старих картах стоять на одному й тому ж місці.
Як би не було, хоч 1791 не 1730, проте вік теж поважний. Церква значиться в переліку пам’яток місцевого значення.
P.S. Хоча знаєте, на фоні старезного дуба не так вже й погано церква виглядає.
Текст та фото Ігоря Дорожка.
