Невисокі гори Товтри/Медобори, це колишній бар’єрний риф зниклого Сарматського моря та океану Паратетіс, що котили тут свої хвилі 14-10,5 млн. років тому. Вони, нагадаємо, мають біогенне походження. Тобто утворені не тектонічними процесами, а живими організмами, які накопичували у собі вапняк. Це, передовсім, моховатки, черви-серпули та кам’яні водорості літотамнії. Але під ними лежать більш давні і за насиченням скам’янілостями ще й більш цікаві відслонення.
На околиці знаного своїми чисельними пам’ятками містечка Сатанів вздовж Збруча тягнуться мальовничі скелі. Але це не природні формування, а давні каменоломні. Саме тут брали камінь для зведення місцевого замку, храмів, синагоги та й просто будинків.
Ці вапняки не “сарматські” і відносяться до Силурійського періоду Палеозойської ери (444-419 млн. років тому). В силурійських відкладах можна знайти скам’янілі рештки одиночних коралів-ругоз, представників вимерлого роду колоніальних табулятних коралів Favosites, ланцюгових коралів Halysitid, моховаток, брахіопод тощо. Як поталанить – можна знайти трилобітів та інших мешканців давнього океану Палеотетіс.
- Корал-ругоза (праворуч)
Влітку 1865 р. каменоломні досліджував відомий геолог Микола Барбот де Марні. Про знайдені ним сатанівські силурійські скам’янілості можна прочитати у «Звіті про поїздку в Галичину, Волинь і Поділля в 1865 році».
- Колоніальні корали вимерлої родини Favosites
- Невизначений корал
Барбот де Марні також звернув увагу на унікальну особливість сатанівських вапнякових відслонень – як з’ясувалося, «сарматські» вапняки тут нашарувалися одразу ж на набагато давніші силурійські.
- Якась моховатка?
- Колонія ланцюгових коралів Halysitid
Між силурійськими вапняками та «сарматськими» минуло чотири сотні мільйонів років геологічної історії і вони мусили б залишити слід у вигляді хоч якихось проміжних шарів, але їх тут чомусь зовсім немає!
