На південний схід від Ефеса, недалеко від Прієни, є античне місто Магнесія Magnēsía, або Магнесіа-на-Меандрі. Я завжди знав лише ліки, які так називаються – їх колять при струсу мозку, а от почав якось вивчати гугл-карту, й побачив чергові руїни. Треба заїхати, подумалось. Заїхали. Найкращий спогад про відвідини Магнесії – я ніколи так не об’їдався солодким, як варення, інжиром. Справа в тому, що навколо викопних решток Магнесії величезний інжировий сад, а ми були тут якраз у серпні, коли плоди достигли. Яка ж смакота.
Магнесія-на-Меандрі була заснована еолійцями, вихідцями із Магнесії в Фессалії. Місто процвітало, доки його у 650 році до н.е. не зруйнували кіммерійці. Відновив Магнесію лідійський цар Гігес І, потім вона була резиденцією перського сатрапа Орота, а у 460 році містом володів, і навіть карбував тут монету, вигнаний із Афін видатний полководець Фемістокл.
В елліністичний період Магнесію розбудували за регулярним планом, і вона перетворилася на великий і важливий поліс, громадяни якого мали політичні свободи й були досить заможними.
В античний період біля Магнесії добували магнетит – кажуть, що саме назва міста дала назву мінералу, а потім, від нього пішли слова магнетизм та магніт.
Магнесію у 1891 році розкопав німецький археолог Карл Хумман. Він копав аж 21 місяць, і за цей час відкрив руїни театру, агору, храми Зевса та Артеміди. Весь фасад храму Зевса вивезли у Німеччинну. Нині він виставлений у Пергамському музеї, хоч турки і протестують із цього приводу. Безрезультатно. Не треба було віддавати.
Магнесія-на-Меандрі – непоганий експонат гігантського музею античних міст Малої Азії.
Текст та фото Романа Маленкова.
