Місто Острог розташоване на південному сході Рівненської області у межиріччі річки Горинь та її притоки Вілії. Колись це місто входило в п’ятірку найбільших в Україні, а нині Острог – провінційний райцентр із кількістю населення в 15 тисяч осіб. В економічному плані місто знаходиться в тіні розташованого неподалік (але в Хмельницькій області) поліса енергетиків Нетішина (і відповідно Хмельницької атомної електростанції). Хоча за туристичним потенціалом ці два міста-сусіди порівняти дуже важко.
Острозький замок. Фото Максима Горпенюка
Історія Острога почалася ще в часи Київської Русі. Ймовірно тоді й з’явилася назва „Острог” (в давньоруській мові острогами називали укріплені населені пункти), хоча місто називали ще й Острогобором та Остророгом.
Перша письмова згадка про Острог датується 1100 роком. Місто входило до складу Володимиро-Волинського князівства, а з 1199 року до Галицько-Волинського князівства.
У 14 столітті князь Данило Острозький, племінник князя Данила Романовича, заснував на крутому пагорбі на річкою Вілія замок, який у майбутньому став резиденцією родини Острозьких. Це були одні із найбагатших магнатів на території України (якщо не найбагатші). У 17 столітті на землях роду було розташовано 24 міста та понад 400 сіл, але розбудова Острога почалася раніше. Найбільше зусиль до цього доклав останній православний представник роду – Василь-Костянтин Острозький (1526-1608). Саме на його кошти було створено греко-слов’янську школу, яку нині називають академією і вважають першим ВУЗом в Україні. При школі було відкрито друкарню в якій працював відомий друкар Іван Федоров. В ній було надруковано „Буквар” та „Острозьку біблію” – перший повний варіант біблії перекладений на східнослов’янську мову.
Острозький замок. Наполеон Орда
Острог був одним із головних форпостів Речі Посполитої. Міський замок почали будувати у 14 столітті. Від тих часів збереглася «Вежа Мурована» (донжон – останній рубіж оборони). Її заклав засновник роду Острозьких – Данило. В подальшому вежа, яка одночасно служила і князівським житлом, неодноразово добудовувалася. Зараз у «Вежі Мурованій» розміщується краєзнавчий музей.
У 15 столітті князь Василь Острозький (Красний) збудував поряд із церквою Богоявленський собор. Храм входив у систему оборонних мурів тому його північна стіна має товщину у 3 метри. В подальші часи собор неодноразово перебудовували (останній раз у 1887-1891 рр.).
Вежа Мурована
Вежа Нова (Кругла)
Радянські часи були нелегкими для Богоявленського собору, та і перші роки незалежності пережив він досить складно. Вже на зламі століть храм (я був вперше у замку в 1999-му, собор якраз стояв у риштуваннях), як і весь комплекс Острозького замку було реставровано і зараз його золоті куполи блищать ну просто як нова копійка.
Василь-Костянтин Острозький збудував у замку ще одну башту Нову (ще її називають Круглою). Хоча деякі дослідники кажуть що будівництво башти було почате раніше – ще у 15 столітті, а Василь-Костянтин її лише добудував.
Богоявленський собор
Внутрішня територія замку входить нині в історико-культурний заповідник. Вона обмежена двома вежами а над входом височіє дзвіниця збудована у 1905 році.
Василь-Костянтин Острозький був Білоцерківським та Вінницьким старостою, Київським воєводою та єдиним сенатором у сеймі православного віросповідання. Але його дружина була католичкою. Католицтво прийняв і його син та спадкоємець Януш, який фактично став прокляттям для роду, адже дуже зневажливо ставився до православної віри і козаків та спровокував перше всенародне повстання (див. повстання Косинського), яке переросло у безнастанну боротьбу українців із поляками. Після смерті Януша (1620 р.) династія Острозьких припинилась.
Надбрамна дзвіниця замку та Луцька брама міських укріплень
Кінець розквіту міста Острог настав у період україно-польської війни 1648-1654 рр. Саме тоді козаки штурмом захопили замок Острозьких та зруйнували його. Тривалий час після цього замкові споруди стояли в руїнах.
Острозький замок займав головне місце в укріпленнях Острога. Але він був лише частиною укріплень міста, яке оточували потужні мури та башти. Із башт міських укріплень збереглися зведені у 15-16 століттях Луцька надбрамна башта (зараз у ній музей книги та книгодрукування) та Татарська. Остання була названа відповідно до назви району міста заселеного переважно татарами. Нині вона перебуває в не найкращому стані.
Крім перерахованих вище споруд в Острозі збереглися Успенський костьол (збудований у 15 столітті, перебудований у 19-му, раніше був костьолом домініканського монастиря), костьол капуцинів (1758 рік), синагога (17 століття) та деякі інші старовинні будівлі.
Грецько-слов’янська школа (Острозька академія) заснована Василем-Костянтином Острозьким була першим значним навчальним закладом в Україні. Тут в різні часи вчились: гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, архімандрит Києво-Печерської Лаври Єлисей Плетенецький, митрополит Київський Іов Борецький, ректор Київської Братської школи Милетій Смотрицький, Луцький єпископ Ісая Борискевич та один із засновників Києво-Могилянської академії, митрополит Києво-Печерської Лаври Захарія Копистянський.
Острозька академія перестала існувати у першій половині 17 століття. У 1636 році будівлю академії було розібрано за наказом внучки Василя-Костянтина Острозького яка була католичкою. Указом Президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося відродження Острозької академії, а указом від 30 жовтня 2000 року університету «Острозька академія» було надано статус національного. Острозька академія розміщуєтьсяя у будівлях колишнього монастиря капуцинів зведених у другій половині 18 століття.
Текст Романа Маленкова, фото Максима Горпенюка
Далі фото Романа Маленкова
Надбрамна вежа-дзвіниця
Вежа Мурована. Донжон замку
Кругла вежа
Богоявленський собор зводився як фортеця й був частиною замкових укріплень
Луцька брама
Татарська брама
Монастир капуцинів (ніні церква Острозької академії)
Воскресенська церква (1910 р.)
Успенський костьол
Більше фото дивіться у галереї: Острог. Колишня столиця малого королівства
Інші статті про пам’ятки Острога:
