Чергова наша краєзнавча експедиція підтвердила – найбільше палаців зберіглося у Вінницькій та Хмельницькій областях, причому, і у Волинській, і в Подільській частинах їх багато, і з усього виходить, що і було їх тут у 18-19 століттях побільше ніж у Галичині. Без особливого розбігу по кілометражу ми побачили прекрасні палаци у Ілляшівці, Стриганах, Антонінах, Ізяславі та Новоселиця, про яку далі піде мова. А ще ж тут поряд Старокостянтинів та Самчики, в яких ми були раніше. Отже, не проїхавши і двох сотень кілометрів, можна побачити шість палаців (різних за збереженістю та розмірами) і замок.
Новоселиця відома з кінця 16 століття. Тоді вона належала Острозьким. Потім власниками були Заславські та Сангушки – зрозуміло, адже це були спадкоємці величезної ординації «малих королів руських». У 1725 році село купив Бартоломей Гіжицький, багатий волинський магнат. Внук того Гіжицького, Людовік, напевне якийсь англоман, у 1820 році побудував у Новоселиці неоготичний палац.
То був період, коли у Британії почався неоготичний бум, відголоски якого сягнули і дикої Російської імперії. Гіжицький збудував палац, який був зовсім не схожий на інші неоготичні будівлі на території України (принаймні, він не схожий, на ті будівлі, які збереглися до нашого часу). Масивна двоповерхова (з фасаду, а з тильної сторони – триповерхова) споруда більше нагадує замок, ніж палац.
Цікаво, що багато фахівців називають стиль палацу романтизмом, з елементами неоготики. Не знаю, може і так правильно. Готичні елементи – стрілчасті вікна, декоративні вежі, бутафорське кам’яне переплетіння над вікнами, мезонін та довгий фронтон, знову ж із стрілчастим готичним декором – ці елементи формують цілісний образ новоселицького палацу Гіжицьких. Ну як така ефектна будівля може не бути відомим (або маловідомим) туристичним об’єктом. Та ще й з парком, який заклав видатний британський садівник Діонісій Міклер. Напис на табличці – національний природний парк – суцільна нісенітниця. На тій же табличці ми знайшли й граматичні помилки, але респект селянам, за те, що вони ту табличку зробили – значить шанують і намагаються зберегти.
Площа новоселицького парку, який є пам’яткою садово-паркового мистецтва, більше 200 га. Тут є доволі старі дерева, які дивом збереглися з часів Гіжицьких та Потоцьких, яким Гіжицькі продали маєток у 1910 році. Нині у палаці Гіжицьких ліцей, і саме тому він у більш-менш гарному стані. Дорога до Новоселиці не найкраща, але бувають і гірші. Завітайте. Подивіться якою туристичною «Меккою» може стати Україна, якщо все оце відреставрувати та обростити інфраструктурою.
Текст та фото Романа Маленкова
