Нинішня Острозька академія розташувалася на території колишнього монастиря капуцинів і використовує його приміщення. Хоча значна частина будівель академії новозбудована, а деякі будуються і нині.
Костьол та корпуси колишнього монастиря капуцинів
Монастир капуцинів (текст із Вікіпедії)
3 квітня 1750 року Януш Олександр Санґушко подарував монахам-капуцинам під будівництво монастиря ділянку землі за міськими валами по дорозі на Дубне. Фундатором святині виступив староста таборовський Самуель Лубковський. Лубковський профінансував спорудження дерев’яної каплиці і монастиря. Будівництво монастиря завершилося вже після його смерті, коштом мечника волинського Канута Фелікса Маліньського. Костел освячено в 1778 році.
Острозький монастирський комплекс повторює традиційні для капуцинського ордену будівничі зразки. Монастирська бібліотека нараховувала 819 томів.
Протягом 19 століття в монастирі діяв новіціат для цілої Руської провінції ордену. Монахи утримували аптеку, де убогі могли безкоштовно отримати ліки.
Після поразки польського постання у 1832 році монастир зачинено російськими властями. У 1865 році комплекс колишнього монастиря був переданий графині Антоніні Блудовій і призначений на виховний заклад. Костел перебудували в московському стилі і перетворили на парафіяльну православну церкву. В 1924 році в стінах монастиря була відкрита Семінарія імені Комісії національної освіти. В 1931 році храм призначено на шкільну католицьку каплицю.
У 1939 році монастир разом з храмом повернено оо. Капуцинів. Після окупації ЗУЗ радянськими військами монастир знову зачинений 18 грудня 1939 року. Під час Другої світової війни в монастирі розташовувалася гімназія, потім учительські курси і відпочинковий табір німецьких пілотів. Після війни у спорудах колишнього монастиря функціонувало педагогічне училище, а з 1956 середня школа-інтернат. Від 1992 року будівлі передані середній школі № 4.
Костьол, перебудований у православний храм
З 1994 року в стінах колишнього монастиря розмістився Острозький вищий колегіум, з 1996 року — університет «Острозька академія».
Нині в комплексі колишнього монастиря розмістилися три факультети НА «Острозька академія»: Гуманітарний, Міжнародних відносин і Політико-інформаційного менеджменту. В приміщенні костелу діє студентсько-викладацький храм преподобного Федора Острозького та виставкова зала Музею історії Острозької академії.
Острозька академія (текст із Вікіпедії)
Острозька слов’яно-греко-латинська школа (академія) — перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстаріша українська науково-освітня установа. Заснована у 1576 році князем Костянтином-Василем Острозьким у своєму родовому місті Острозі. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька (6000 коп.). 7 лютого 1577 р. — перша згадка про школу в передмові до книги Петра Скарги «Про єдність костьолу Божего». В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів’я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором школи був письменник Г. Смотрицький, викладачами — видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем’ян Наливайко, Христофор Філалет, Василь Суразький, Іван Лятос, Кирило Лукаріс, Клірик Острозький та педагоги із Краківського та Падуанського університетів. О. Ш. мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі (нині Володимир-Волинський). Вихованцями школи були: відомий учений і письменник М. Смотрицький, гетьман П. Сагайдачний, архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький та ін. видатні церковні і культурні діячі. Із заснуванням 1624 р. в Острозі єзуїтської колегії О. Ш. занепала і 1636 р. припинила своє існування.
Русалка та нова бібліотека
За наказом президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося відродження Острозької академії, а за наказом від 30 жовтня 2000 року університету «Острозька академія» було надано статус національного. Університет має взірцеву репутацію як в Україні, так і за її межами — діяльність Острозької академії в 1999 році було відзначено XXVII Міжнародним призом «За якість», що вручався в Парижі. 22 червня 2007 року на базі Острозької академії за участю Президента України було відкрито віртуальну наукову бібліотеку.
Територія академії та новий корпус, що будується
У 2009 році Кабінет міністрів України надав Острозькій академії статус самоврядного дослідницького ВНЗ. Указом Президента України від 19 серпня 2009 року ректорові Національного університету «Острозька академія» професору Пасічнику Ігорю Демидовичу присвоєно звання Героя України за визначні особисті заслуги перед Україною у збереженні та примноженні національної освітянської спадщини.
21 жовтня 2010 року Острозька академія була прийнята асоційованим членом Європейської асоціації університетів, а 7 грудня 2014 року НаУОА став співзасновником Східноєвропейської мережі університетів.
Фото Романа Маленкова
Більше світлин у фотогалереї
Ще статті про Острог:
