Карпати

ajax spinner
Шепіт і перевал Джоголь

Шепіт і перевал Джоголь

Невелике прикордонне село ШЕПІТ на березі Сучави засновано 15 березня 1490 року. До 1946 року село мало назву Шепіт-Камерал.
Селятин

Селятин

СЕЛЯТИН (SELETIN), що лежить над річкою Сучавою, є одним з найстаріших поселень Буковинської Гуцульщини. Вперше село згадується в грамоті Молдавського князя Стефана ІІІ від 13 березня 1490 року, як власність Путнянського монастиря. Сьогодні цей відомий православний монастир знаходиться на території Румунії.
Плоска

Плоска

Cело з назвою ПЛОСКА, що знаходиться між Путилою і Селятиним, відомо з 1707 року. Невелике поселення витягнулося однією вулицею, що серпантином піднімається на перевал Плосківський (970 метрів).
 
Дихтинець

Дихтинець

Наступне село за Усть-Путилою – ДИХТИНЕЦЬ, розташоване у вузькій долині Путилки.
На початку села праворуч від дороги розташована скеля Острива, яка також має назву «Скеля Трьох чекістів».
Усть-Путила. Закам’яніла багачка

Усть-Путила. Закам’яніла багачка

Cело УСТЬ-ПУТИЛА знаходиться при впадінні річки Путилка у Черемош. Відоме з XVIII століття, як Межибрідки, а пізніше, як Устє-Путилів.

Село в першу чергу знайоме завдяки пам’ятці природи – скелі Закам’яніла Багачка. Скеля розташована ліворуч від дороги і являє собою геологічне утворення пірамідальної форми висотою 30 метрів, шириною в основі 12 метрів, і справді нагадує постать людини.
Мариничі

Мариничі

МАРИНИЧІ – звичайне гуцульське село на березі Черемошу, що розташоване за Розтоками. Знамените, передусім, каменем «Жаба» - цікавим геологічним об’єктом, розташованим на березі річки.
 
Пам’ятку ви не пропустите. Відповідний дорожній вказівник підкаже вам місце її розташування.
Розтоки. Частина ІІ. Смугарівська долина

Розтоки. Частина ІІ. Смугарівська долина

Сьогодні продовжу розповідати про Розтоки. Про ті ж самі Розтоки, що й вчора, але, водночас, зовсім інші. А ще розповім про природне диво Буковинських Карпат – каскад Смугарівських водоспадів.
Розтоки. Частина І

Розтоки. Частина І


Село РОЗТОКИ Путильського району Буковини сміливо може претендувати на культурний та творчий центр Буковинських Карпат, адже причин для того більш, ніж достатньо. По-перше, це місце просвітницької діяльності Юрія Федьковича. В Розтоках поет працював вчителем, тут він написав ряд віршів, один з яких містить пророцькі слова про соборну Україну.
Підзахаричі

Підзахаричі

ПІДЗАХАРИЧІ - маленьке, але відоме на всю Буковинську Гуцульщину село.
Путила

Путила

Районний центр ПУТИЛА розкинувся на багато кілометрів уздовж вузької долини однойменної річки, вбираючись на гірські схили дерев’яними гуцульськими хатками та сучасними корпусами нових будинків.
Багна

Багна

Перетнувши на виїзді з Вижниці невеличкий перевал висотою 471 метр над рівнем моря на північ від гори Яворів, попадаємо в Багненську долину, утворену річкою Міхидра.
Протяте Каміння і Соколине Око

Протяте Каміння і Соколине Око

Дивовижне природне утворення «ПРОТЯТЕ КАМІННЯ» – це група скель, утворених з розбитих пластів пісковика та пронизаних різноманітними отворами і ходами всередині.
Перевал Німчич

Перевал Німчич

Сьогодні розпочинаємо мандрівку Буковинськими Карпатами (вона буде довгою), і перший пункт нашої зупинки - перевал Німчич.
Виженка

Виженка

ВИЖЕНКА (колишня Верхня Вижниця), що знаходиться відразу за Вижницею – ворота справжніх Буковинських Карпат і Гуцульщини, відома з ХVIII століття.
До озер Свидовецького хребта

До озер Свидовецького хребта

На північно-східному схилі Свидовця розташовані кари, або льодовикові цирки, в яких лежав колись льодовик. В Апшинецькому та Ворожецькому карах знаходяться захоплюючі своєю красою озера, вода в яких настільки прозора, що на дні видно кожен камінчик. У Ворожецькому карі трохи вище озера лежить сніжник, складений фірновим льодом*. Він повністю тане лише в найбільш жаркі роки. Вода із сніжника підтримує рівень Ворожецького озера (інша назва Тритон), а те, в свою чергу, дає початок великому струмку - Ворожечеку.