Зірне

Село Зірне розташоване на південний захід від Березного. Центр сільської ради. Кількість населення – 2500 осіб.

Водонапірна вежа в маєтку Малинських

В Зірному розташовано значні підприємства – спиртовий та торфобрекетний заводи.

Воно було засноване наприкінці ХІХ ст. паном Малинським на честь загиблого сина Зурна. У ті ж роки на болотистій ділянці заклали парк. Меліоративними роботами керували вчені із Західної експедиції по осушенню боліт, а питаннями наповнення і прикраси парку займався ірландський живописець Міклер. Зараз цей затишний парк, що розкинувся на площі 18,2 га, є пам’яткою садово-паркового мистецтва. На його території також збереглося кілька мурованих будівель кінця ХІХ – початку ХХ ст., виконаних у західноєвропейському стилі (шале) з домішком модерну. Усі вони, крім двоповерхового будинку, розміщеного біля входу в парк (видно, сторожа чи керуючого), відведені під туберкульозний диспансер. Цікаво було б підрахувати, скільки українських садиб, палаців і замків у радянський час стали туберкульозними лікарнями (відразу пригадуються Подгорецкий замок, Лебединський монастир, палац у Довгому…). Не здивуюся, якщо більше десятка. На одній з окраїн парку стоїть незвичайна цегляна водонапірна башта (висота близько 25 м), яка скоріше нагадує елемент якогось мавританського замку з ассиметричними модерністськими вікнами. Був тут і палац з коркового (!) дерева. Його Малинський звів на честь нареченої, француженки Клео де Мероде, з якою, утім, так і не одружився. Палац же в 1945 році згорів.

Текст Олега Години, фото Романа Маленкова

Будівлі маєтку Малинських на Google Maps

Сторожка

Залишки огорожі

Будівлі колишнього маєтку Малинських. Нині тут туберкульозна лікарня