Південніше Гайсина лежить село Куна. Ми майже нічого не знали про це село, тому сказати, що ми здивувалися, побачивши старовинну будівлю з колонами, прямо біля дороги – це не сказати нічого. Будівля нагадувала гостинний двір – одноповерховий, зручний для під’їзду, адже прямо біля дороги. А практично навпроти, через дорогу, стояла ще одна старовинна будівля – навіть у перебудованому вигляді ми легко вгадали в ній колишній костьол, із залишками цегляної огорожі навколо – можливо колись то був монастир… Отже.
Школа в маєтку Ярошинських
Назва Куна має відразу п’ять гіпотез:
-
це назва грошових одиниць Русі у домонгольський період, які походили від дорогоцінного хутра (до речі, у хорватів і нині так називаються гроші);
-
це куниця;
-
це пробій у дверях, воротах і т. ін.;
-
це залізна скоба, прибита у церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності;
-
це в’язниця.
Хоча чому п’ять – їх значно більше, тих версій. Ось почитайте самі у Вікіпедії.
Палац Ярошинських. Фото із сайту https://www.fish.in.ua/
З тієї купи версій походження назви випливає, що Куна – старезне село, й існувало воно, напевно, ще у домонгольський період. Хоча може й ні, адже таку назву має сусідня річка – Кунка, а назви річок – гідроніми, в більшості випадків точно домонгольські, та й дослов’янські. Поляки пишуть, що Куна вже існувала у 15 столітті, і що її отримав, згідно із грамотою Свидригайла, Кучма Заславський. Потім вона перейшла до сина Кучми – Януша, а вже той продав поселення Григорію Слупічову. В ті часи у поселенні стояв замок, який неодноразово руйнувався татарами, і потім відбудовувався.
Замком у Куні володіли після Слупічова ще п’ять родів. Останнім був рід Ярошинських, які перебудували замок у палац, якраз при дорозі на Гайсин. Але місцеві мешканці кажуть, що палац повністю зруйнували більшовики, а будівля при дорозі – то школа Ярошинських. Може і так. Нехай буде школа, але будівля класна.
Костьол Яна Непомука та монастирська брама
У маєтку Ярошинських був розкішний парк, а ще була неймовірна оранжерея, яка використовувалася і у радянські часи – збереглися (ось тут) фотографії екскурсій в оранжерею 1957 року.
У 1773 році в куні оселились монахи францисканці-капуцини. За дозволом Ярошинських вони звели дерев’яні будівлі, у яких мешкали півстоліття. У 1825 році Ярошинські збудували монахам кам’яний храм, барковий, судячи з того, що залишили від нього комуняки. Його освятили на честь Яна Непомука. В радянський період це був якийсь склад. В 90-ті роки минулого століття перебудований до невпізнанності костьол віддали парафіянам римо-католикам. Почалася реконструкція храму, яка так і не закінчилася, і хто зна коли закінчиться.
Текст та фото Романа Маленкова
